Рояльний пластик.

Цей процес тривав доволі довго, позаяк спочатку я мав стійке бажання перетворити стоковий облізлий «графіт» на щось на кшталт полірованого металу.

Низка експериментів із дешевими плівками призвели до фіаско, і не стільки через те, що їхня текстура зблизька така собі (хоча це дійсно так), скільки через іншу проблему, про яку я чомусь навіть не замислювався.

Виглядало це все напрочуд гарно, і з якісною плівкою можна було взагалі впритул  наблизитися до ідеалу:

Однак через дивне розташування консолі оця вся «металева» розкіш не просто відбивалася у склі, а висіла там наче НЛО:

Їздити так було нестерпно, бо та срібляста підкова перед очима реально заважала та відволікала. 

За наступної спроби я намагався зменшити кількість сріблястого за допомоги залишків чорної плівки із тонким сріблястим кантом. Візуально це вийшло ще краще, але проблему не усунуло - НЛО у склі стало меншим, але все одно дратувало:

Потім було ще декілька ітерацій: чорний матовий колір нудний і не виділяє елементи, що я хотів виділити, графіт наближений до стоку ще нудніший, адже контрасту бракує. 

Отже врешті я прийшов до варіанту, який взагалі-то не дуже люблю. Чорний лак зазвичай  дійсно робить інтерʼєр візуально дорожчим і виглядає згідно з сучасними трендами доволі привабливо, до того ж у моєму випадку стилістично привʼязує нутрощі автівки до її зовнішності, але поміж тим piano black - то верхівка непрактичності і попсовості! Втім, протестувавши такий варіант на кермі, я дійшов висновку, що наразі це мій варіант, бо далі експериментувати бажання нема, а моїм цілям таке цілком відповідає.

Отже чорний глянець. Його я звісно трошки оживив червоним Cardinal Red на внутрішніх площинах згідно із новою концепцією, що збігається із задумом дизайнерів:

Після реалізації глянцевої рамки на консолі, їй я теж спробував «додати життя» червоними страйпами, але, відверто кажучи, попри непогану загалом ідею, зблизька виглядало це максимально дешево:

Чорний лак посеред тої центральної вставки теж не зайшов, бо знов-таки виглядав неохайно, якщо роздивлятися впритул:

Тож остаточний на даний час варіант: рамка консолі та середина маленьких вертушок - чорний глянець Orafol 970, овал всередині - чорний мат KPMF, обідки великих вертушок - Orafol Cardinal Red. 

Баланс чорний/червоний збережено, в цілому ніщо не «кричить» і не дратує:

Деталі «привʼязані» одна до одної, і загальній концепції все начебто відповідає:

На еталон дизайну це звісно не претендує, але навіть попри жахливі двері інтерʼєр вже сприймається зовсім інакше.

Отже тепер треба скласти себе до купи і робити щось корисне переходити до дверей. Але ж я раптово до магазину канцтоварів потрапив, тож двері зачекають.