Ну що, друзі, мій довгоочікуваний “желєзний кінь” нарешті подав голос!
У п’ятницю, 13 червня (так, та сама з календаря жахів), відкрили контейнер з моєю машиною — і, о чудо! — прийшли перші фото 📸
🎉 Спойлер: усе на місці! Нічого не вкрали, багажник не порожній, запчастини цілі, фари не зникли — як для сучасної логістики, це вже маленьке диво.
💥 Але без пригод не обійшлось: капот трошки “поцілували” по дорозі. Хто — невідомо: чи то вантажник-романтик, чи то субарік-сусід. Але логіст не зволікав, подав заявку на компенсацію — каже, “не переживай”. Ну, я не переживаю… але трохи переживаю 😅
Та і якось пофіг на це - зробимо і так)
🚛 А поки що машинка або ще стоїть на приколі, або вже мчить у бік України.
GPS не каже, але відчуваю — вона вже десь близько.
📄 І тепер залишилось останнє випробування — розтаможка.
Так-так, та сама, де сльози, калькулятор, і молитви митному брокеру. Але вже на фінішній прямій — головне не дивитись у рахунок занадто довго 😅
Чекаю на зустріч як на перше побачення: з надією, нервами й бажанням одразу відремонтувати й обійняти🤍