Купівля

Продавця замучив всим, чим тільки можна (і не можна також) по повній, розпитав про все, що бачив і помічав на фото-відео, про що здогадувався. Але також розумів, що буде купа прихованих ньюансів - мот простояв без руху багато часу. Володимир (власник мотосалону) виявився дуже гарною людиною, приємним у спілкуванні та (що дуже важливо) чесним - не приховував нічого. "Переспавши" з усим цим, вирішую брати. По нормальному, з'їздити б в Дніпро, але час, та і логістика з Полтави не зовсім зручна (тільки автобус). Тому домовляємося "віддалено": оплата, доставка, доки ітп. Володимир виписує рахунок на оплату (у гривні, з передоплатою еквіваленту 200$) та подає доки на сертифікацію ТЗ (сертифікат робиться майже тиждень). Коли отримав відповідь про готовність сертифікату - я оплачую що залишилось, а мот готується до відправки. Вибрали Делівері, Новапошта виходить набагато більше (але по факту те на те і вишло б, а по головняку і часу навіть було б простіше). Доки поїхали окремо НП. Мот було трохи розібрано, упаковано в заводський контейнер (певно з якогось китайця), перекладено ковдрами та картоном, контейнер по зовні ще раз упаковано в картон та обмотано плівкою, і завантажено в кур'єрський бусік.

Я тим часом беру талончик в СЦ на реєстрацію (навіть не один, знаючи про можливі приколи, і це мені стало в нагоді). Та чекаю доставку...

Кур'єр відзвонився про доставку, приїхав, втрьох (попросив ще сусіда про допомогу) вивантажили контейнер.

Зовні все наче ок, розрізав плівку, зняв картон - теж наче норм, тому підписую накладну і відпускаю кур'єра.

Починаю потроху розбирати-розпутувати усьо - і виявляю отаку болючу штуку... Суко як можна було таке зробити... І вже нічого кур'єрській не пред'явити. Оця бєжева фарба - суміш металіку та перламутру (япи вміють заганятися з покраскою), доведеться фабрувати і переднє крило (бо в тон не підбируть, а навіть якшо колорист видасть щось схоже на правду - маляри не покладуть фарбу як треба). Болюче, затратно, але що сталося те вже сталося.

Потихеньку збираю мот до купи. Наче і роботи тієї - руль-крило-колесо-глушник-підніжки-дзеркала, але я один, центральної підніжки немає, робити це все незручно...

Потроху вилазять перші косяки - пластина приводу спідометра, що підтирає по ступиці

Крапелька масла на картері

Але мот у дуже класному стані. Ще і двигун япи "омолодили" задувши якоюсь цікавою фарбою (хоча по відсутності ньюансів думаю, що і рідна-заводська фарба була в достойному стані).

Ну і момент істини. Підсос на себе, замок запалення ON, чирк стартером... А ніфіга, ніякої рекації) Витискаю зчеплення - тільки тоді стартер ожив. Пара обертів - і двигун прокидається! "Він живий, живий!" :)

Плюхаю трохи бензу, кидаю інструменти та "доки" в рюкзак, вдягаю екіп, і вперед, на перший тест-драйв! (відчуття дуже схожі на першу близкість із жінкою)

"Не перемикайте канал, далі буде..."