Перший день в Празі ми провели практично повністю в зоопарці. Чому так? Ну, по-перше, як я вже писав раніше, в Празі ми з дружиною вже були, тому бігати попсовими містами потреби не було; по-друге, в мене ж двоє малих дітей, їм кожного дня замки і фортеці швидко набридають, тому дружина зкерувала нас до зоопарку. Зоопарк вважається одним із найкращих на планеті, входячи до першої світової 10-ки й будучи найкращим у Центральній та Східній Європі. Площа зоопарку сягає 60 Га. Станом на 2024й рік тут утримувались 6300 тварин 705 видів. Це зоопарк із сучасними павільйонами та експозиціями, який прагне представити тварин в умовах, максимально наближених до їхнього природного середовища, що стає можливим завдяки його пересіченій місцевості. Так, я багато разів бував з батьками у харківському зоопарку, там теж багато різних видів тварин, але, нажаль, культуру утримання тварин у європейських зоопарках не можна порівняти з пострадянщиною...
І практично навпроти зоопарку розташувався Тройський замок-палац. Архітектором Тройського замку був француз Жан Батист Матеі. В самій Празі Матеі побудував величний костел св. Франциска Серафімського за власним планом. Заміський замок-палац Матеі замовила родина графів Штернберг. Будова тривала з 1679 по 1791 р. Це перший заміський палац у Празі доби бароко. Головні фігури з пісковика були створені між 1683 і 1695 роками саксонським скульптором Георгом Германном, який раніше працював над Палацом у Великому саду в Дрездені. Оздоблення палацу настінними та стельовими розписами було виконано переважно італійцями Франческо та Джованні Маркетті та антверпенськими братами Абрахамом та Ісааком Годінами.
Власне Прага дуже красиве місто, надзвичайно! Катаючись трамваями ми не переставали милуватися краєвидами з вікна. Так, по місту ми пересувалися виключно трамваями, адже товктися в корках в мене не було мети так само як і паритися за парковку для Гольфа - неймовірно був засливий, що забронював готель із власним підземним паркінгом. Але повернемося до міста, назва міста походить від чеського слова "праг", що означає поріг. Як я вже згадував раніше, ми з дружиною облазили туристичні цікавинки ще наприкінці 13го року, тому в цієї подорожі була зовсім інша мета - просто познайомити діточок із цим прекрасним містом.
Наступний день в нас почався із шопінгу, а з обіду ми рушили в тур по замках навколо Праги. Почали ми із замку Вельтруси, що за 25 км на північ від Праги. Розбудову розкішного замку-палацу в стилі чеського бароко розпочав Вацлав Антонін Хотек у 1716му році. Палац оточений великим парком з романтичними будівлями в стилі ампір. У кімнатах у стилі рококо, окрім меблів, картин та скляних люстр, можна побачити вражаючу колекцію порцеляни та низку виробів ручної роботи.
Замок Нелагозевеш (нім. Мюльхаузен) розташувався в лічених кілометрах від попереднього. Будівництво замку розпочав Флоріан Грізпек фон Грізпах у 1553 році. Цей замок вважається архітектурною перлиною Богемії. Фасад епохи Відродження з фігурним сграфіто зберігся майже в первозданному вигляді донині. Тут зберігається приватна колекція родини Лобковій, що є однією з найстаріших і найважливіших приватних колекцій богемського та центральноєвропейського мистецтва в Європі. Окрім чудових меблів, середньовічних релікваріїв та церковних предметів, вона включає твори мистецтва зі срібла та порцеляни, колекцію зброї та колекцію старовинних музичних інструментів, картини тощо.
Смеченський замок в нас не був взагалі запланований, бо я його не побачив на гуглокартах, коли шукав цікавинки навколо Праги - цей замок ми просто побачили проїжджаючи через Смечно і звичайно ж негайно зупинилися біля нього. Виявляється, що на цьому місці вже був замок в 1252му році. У 1416–1418 роках Смечно та фортецю придбала родина Мартінічів, яка зробила маєток своїм домівкою на 500 років і до 1460го року перебудувала його спочатку в готичному стилі. У зв'язку з тим, що мода на архітектуру змінилася і замок було перебудовано у 1586му році в стилі ренесанс. Наразі для відвідування відкритий лише парк, оскільки внутрішні простори використовуються для потреб будинку для людей з інвалідністю.
Замок Лань, гадав я, можна буде подивитися як завжди вільно і невимушено. А виявилося, що це літня резиденція президента Чеської республіки 😀 По газонах не зріжеш, щоб мати гарний ракурс, до будівлі близько не підійдеш - охорона не любить вольностей))) Перша згадка про фортецю на цьому місці датується 1392 р. Вона належав до коронного маєтку Пюргліц (Кршивоклат), який імператор Леопольд 1й продав Ернсту Йозефу, графу Вальдштейну, у 1681-85 рр. У 1902 році Амандом Луї Боке та Альбертом Еміліо Піо перебудували замок у бароковий палац, який ми і можемо бачити сьогодні. Замковий парк площею 110 га, відкритий для публіки навідміну від самого замку, що охороняється гвардійцями.
Наступною нашою цікавинкою став замок Кршивоклат (нім. Пюргліц) - один із найстаріших замків богемських герцогів і королів. Вважається, замок був засновано близько 1230го рю, на рубежі правління королів Пржемисла Отакара 1го та Вацлава 1го. За свою історію замок Кршивоклат багато разів сильно постраждав від пожеж - він горів практично кожні 200 років. У 1471му р. новообраний король Владислав 2й Ягеллончик придбав замок та перебудував його в стилі пізньої готики. Саме тоді замок набув того вигляду, в якому він зберігся донині у своїх основних рисах. У 1929 році династія Фюрстенбергів продала замок та його вміст Чехословацькій Республіці. З 1965го р. він охороняється як пам'ятка культури, а в 1989му р. був включений до списку національних пам'яток культури Чеської Республіки.
Після нього ми рушили до замку Ніжбор (нім. Мізенбург). Він був заснований на високому мисі над річкою Мже королем Пржемислом Отакаром 1м у 2й пол. 13го ст. У 1601 році імператор Рудольф 2й провів реконструкцію замку в стилі Відродження. Але таким він простояв недовго, адже у 1685 році Ян Йозеф Вальдштейн перебудував ренесансний замок у стилі бароко. З 2004го року в замку діє постійна експозиція про життя кельтів, їхні ремесла, богів та війни.
Хвальський замок вперше згадується як ро готична фортеця у 1428му р. У 1734 році фортеця згоріла та була відремонтована у вигляді замку з ознаками попередньої ренесансної реконструкції. У 1918 р. комплекс Хвальської фортеці було передано у власність держави. Замок утворює комплекс будівель із сусіднім костелом св. Людмили та занесений до Центрального списку пам'яток архітектури.
Недалеко від нього знаходиться замок Вінорж, збудований на місці колишньої фортеці у 1719-1724 рр. за проєктом Франтішека Максимиліана Каньки. Він охороняється як пам'ятка культури, але закритий для відвідування, адже в ньому розташувався відділ поліції.
Також в лічених хвилинах їзди ми вже стояли біля замку Цтеніце. Фортеця на його місці документально згадується з 1372 р. Близько 1550 р. її було перебудовано на замок епохи Відродження за часів Ніколауса Герцана фон Гарраса. Зараз на території замку розмістилися музей замку, музей карет, школа верхової їзди та оздоровчий готель.
Останньою цікавинкою на цей насичений замками день стали руїни замку Єнштейн. Перша письмова згадка про Єнштейн датується 1341м роком, коли ним володів Єнець з Яновіц, його засновник. Він охороняється як пам'ятка культури з 1966 року. Замок було відкрито для публіки після реставрації в 1977му р. Тут розміщена експозиція Празько-Східного регіонального музею про життя в замку, з картинами тієї епохи та моделлю замку.
За цей день ми накатали понад 200 км навколо Праги, а карта наших переміщень виглядала наступним чином:
І їдеш хіба на роботу...
Ех, ше трохи і відпустка..