Пробираємося до Праги

Минулого дня ми лише прибули до Карлових Вар, але сил на саме місто вже не лишилося, тому наступний день почали саме з екскурсією містом. Карлові Вари (нім. Карлсбад) відомі як бальнеологічний курорт, де лікують порушення обміну речовин, ожиріння, холецистит, остеоартроз, цукровий діабет, гастрит і виразкові хвороби. Місто назване на честь імператора Карла 4го, який заснував на території міста замок у 1358 р. До 1945 р. Карлові Вари входили до історичної Судетської області та більшість населення розмовляло німецькою мовою. Саме в місцевому театрі вождь судетських німців Конрад Ганлайн проголосив у співпраці з нацистами з Німеччини, що Чехословацька республіка порушує права німецького населення і тим тиснув на центральну владу, допомагаючи розбити державу (десь ми щось аналогічне вже чули, правда?). З 2021 року місто входить до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом з містами Франтішкові Лазні та Маріанські Лазні як частина Відомих курортних міст Європи. А ще звідси походить Бехерівка - 38° лікерна настоянка на 20ти травах. 

Нагулявшись вволю курортом ми рушили з міста до Лужецького мисливського замку. Побудований трохи більше 100 років тому замок сьогодні перетворився на фешенебельний спа-готель. 

Далі ми порухалися до Острівського замку, що стоїть на річці Огржа, а німці ж називають це містечко Шлакенверт. В 1489 році Каспар 2й Шлік збудував на місці фортеці новий замок епохи Відродження, який став резиденцією лінії Шлакенвертів. Міський палац був перебудований у своєму нинішньому бароковому вигляді після пожежі 1691 року. З 2015 року відновлений Міський палац використовується як ратуша та бібліотека. Після розширення склепінь підвалів вони використовуються для проведення святкувань.

Наступною нашою зупинкою став замок Стужна, що на схід від Карлових Вар. Він був збудований наприкінці 16го ст., але його збережений вигляд датується  неоренесансною перебудовою у 19му ст. Попередником замку в Стружній була фортеця 15го ст., залишки якої збереглися в північній частині села. З 1964 року він охороняється як пам'ятка культури. Зараз у замку триває реконструкція і він недоступний для огляду.

А далі ми вже заїхали до Пільзенського краю і спочатку зупинилися коло замку Нечтіни. Близько 1549го р. Флоріан Гриспек з Гриспаха збудував ренесансний замок. У середині 17го ст. він перейшов у володіння Адама Вацлава Кокоржовца з Кокоржова, який добудував до замку барокову будівлю. З 1964го р. він охороняється як пам'ятка культури. В приміщеннях замку наразі розташувався готель.

Через кілька кілометрів Гольф вже стояв під замком Манетін. Фортеця в цьому містечку з'явилася практично одночасно із його заснуванням, тобто наприкінці 12го ст. Наприкінці 16го століття в центрі міста був збудований замок епохи Відродження, який збудував Ієронім Молодший з Гробшиць. Після пожежі 1712 року тодішні власники, родина Лажанських з Букового, збудували новий замок з витягнутим Г-подібним планом. З 2002го р. замок був оголошений національною пам'яткою культури та переданий Національному інституту спадщини, зараз він відкритий для публіки.

Після Манетіна дорога привела нас до пробства Маріанська Тиніце. Абат цистерціанського монастиря в Пласах,  Андреас Троєр, заснував пробство наприкінці 17го ст. У 1711-1751х рр. було зведено церкву Благовіщення прсв. Богородиці. З 1952го р. тут розташований Музей та картинна галерея Північного Пльзненського краю з постійними експозиціями та етнографічними та художньо-історичними колекціями. У 1964му р. ця територія була взята під охорону держави як пам'ятка культури.

Замок Збірог настільки сподобався моїй родині, що ми вирішили в ньому перекусити. Після Німеччини тут дуже приємні ціни в закладах харчування))) Згідно письмових згадок замок було засновано у 13му ст. Це один з найбільших замків у Богемії - в ньому налічується 224 кімнати. У 1868му р. замок був придбаний у Габсбургів за 9,5 мільйона гульденів бароном Бетелем Генріхом Штраусбергом, який у 1869–1870 роках радикально перебудував його в стилі неоренесансу за проєктом архітектора Августа Орта. У часи Варшавського договору тут була військова частина, а зараз у замку розташовані готель, ресторан та оздоровчий центр.

А далі вже прямуючи до автобану в сторону Праги ми побачили рештки фортеці Жебрак (нім. Беттлерн, що аналогічно перекладається українською). Її збудовали у 2й пол. 13го ст., а богемським королям замок належав з 1341го р. За часів правління короля Карла 4го Жебрак служив перевалочною станцією для короля на шляху до Нюрнберга. Після пожежі 1532 року замок Жебрак став руїною, оскільки його не було повністю відбудовано.

Останньою нашої туристичною атракцією в цей день став неймовірно мальовничий готичний замок Карлштейн. Він був заснований у 1348му р. Карлом 4м, після того, як його вперше обрали королем Священної Римської імперії. Він був збудований як скарбниця для імператорських регалій Священної Римської імперії та величезної колекції реліквій Карла 4го. Знадобилося десять років, щоб звести найважливіші стіни, а будівництво каплиці Святого Хреста тривало до 1365го р. Замок створювався за глибоко продуманим планом, кожна його частина мала свій сенс і призначення, а комплекс в цілому повинен був символізувати основи державної влади, всією своєю композицією виражаючи сенс і призначення цієї влади. Замок отримав свій сучасний вигляд після реконструкції, яка тривала з 1887 по 1899 рр. Після передачі замку Карлштейн у державну власність замок відкритий для туристів і є одним з найпопулярніших туристичних об'єктів, займаючи друге місце за популярністю в Чехії після Праги.

Ось так, власне і закінчилася туристична частина 3го дня нашої весняної подорожі. Далі ми порухалися до дуже затишного празького готелю в сучасному будинку з підземним паркінгом, його я забронював на 3 ночі, щоб бути гнучким у плануванні дозвілля в чеській столиці чи навколо неї. 

Пробіг 264500 км.