Досадні дрібниці.

Сьогодні поїхав на роботу Соулом, бо заздалегідь запланував деякі роботи із плівкою. Втім, про це буде окремий допис, а передувало поклейці усунення декількох недоліків, що повʼязані з різними відтінками чорного. Адже black is a new white і навпаки, а монохром - наше все.

По-перше, я отямився і не в останню чергу завдяки холодному душу від @Garyk, що прямо озвучив мої власні думки, прибрав ото непорозуміння з дисків. Але це включно з фарбуванням кромок відбулося ще вчора на парковці.

А сьогодні в планах було попрацювати з іншими чорними деталями. По-перше, в око впадали передні стійки «даху, що ширяє». Вони колись були глянсові, але з часом перетворилися на якесь неподобство. Чи то кислотні дощі, чи хімія з мийок, яку погано змили, але стійки ці виглядали жахливо і, мов ті старечі плями, додавали автівці років. Взяв купку поліролек Sonax з полиці, і якась з них спрацювала:

Ефект приголомшливий, бо принаймні верхній периметр, хоч і далек від стану нового, але тепер виглядає свіженько.

 Аж сколи на капоті менш помітними стали.

Другий пункт, до якого давно треба було докласти руки, це середні стійки. Проміжки між панелями у Соула , мʼяко кажучи, немаленькі. Тож ота біла фарба стійок між дверима в зоні вікон з першого дня не давала мені спокою. Тут така справа, що навіть впритул роздвєтвлятися не були потреби, адже вертикальну білу смугу було видно з будь-якої відстані:

З чорним матовим (насправді сатиновим) Oracal 970 проблема пішла.

Втім, плівку я замовляв звісно не для цього. Отже регулювання стоянкового гальма, як останнє з необхідного, мийка, і ніж та ракель до рук!

Але в першу чергу кава.