У БЖ нещодавно придбаного корейського кабанчика я згадував про те, що зворотнім шляхом отримав комплект нових номерів для Челенджера на заміну вкраденим на початку моєї імміграції.
Номери я отримав знов за допомоги @MEDVEDc4, за що вчергове дякую! Але ж все могло статися так, що ці номери були б єдиною згадкою про Додж.
Зранку я звісно колупався із новою іграшкою, через що навіть не поснідав і одразу побіг до парковки порівнювати свої синці під очима із щойно придбаними для KIA. Потім були тривалі збори і не менш тривалі ранкові істерики від доньки (адже тато нарешті вдома, тож треба видати йому шалену програму за весь тиждень).
І протягом цього часу аж до обіду ми всією родину відчували сильний запах диму, що посилювався. Згодом до запаху доєдналися і звуки сирен пожежної техніки.
Спираючись на теорію вірогідності я навіть не думав йти з дому та перевіряти, що там горить, адже Челік у паркінгу, а я не люблю спостерігати за чужими негараздами.
Отже сиділи до останнього, аж допоки не настав час вирушати от Бельсько-Бялої. Завантажилися в Душу і поїхали. Але ж їхати нема куди, бо дорога біля паркінгу перекрита, а сама будівля паркінгу огороджена стрічками. «Оце так номер!» - подумав я, дивлячись на чотири пожежних трака безпосередньо перед брамою.
Шляхом догори (калітка все ж була відчинена), моя уява малювала прийдешній епічний виїзд з паркінгу в стилі Христини.
На щастя, згоріла лише комора пеннжеаого магазину продуктів на першому поверсі, а до Доджа навіть сморід не дістався. Але картина була епічна, як і сама ситуація: якось дуже прикро сховати тачку від дрібних крадіїв номерів, щоб вона врешті згоріла в паркінгу в мій єдиний вихідний, і залишитися з комплектом дублікатів.
Сфоткати це все я не наважився, адже в Польщі зараз впроваджена заборона на фотографування всього, що стосується державних об’єктів тощо. Я на був впевнений, чи входить пожежна техніка та пожежники, як такі, в перелік цих обʼєктів, тож вирішив не випробувати долю.
Адже тепер я знаю, що замовляти фотографа біля поліцейських відділків (а також мийку двигуна на самомийці, гру в футбол у дворах, тощо) нема сенсу, бо zakaz - то заборона і аж ніяк не замовлення.
Втім, Challenger вижив і від сьогодні знов хизується новими красивими таблицями американського формату.
Хоч там як а довгі прямокутники йому не личать. До того ж нові номери відтепер без отворів і саморізів. Чи витримають друковані на 3D принтері безрамкові кріплення, я не знаю. Поки що довіри до них небагато. Але виглядає так дуже добре!
Саморізи, звісно були краще ніж рамки, але від крадіїв все одно не зберегли. Тож най на буде нічого!
А ти вирішив побороти хуліганів скотчем?
Каже, що аналізи будуть готові ютро рано.
Хм, подумав мій український мозок, це типу дуже рано? Але в який день?
Та ж ютро рано, каже вдруге дохтурка.
Я зрозумів, що дуже рано, але день, сестра! Назви день, я і примчусь!
Ну де ж мені було знати, що ютро - це завтра )))
Я ніколи радіо не слухаю, а от в Польщі навіть досить приємно. А ще у них хороша якість звуковідтворення.
Добре, що все минулося.
Хмм, цікаво з чим же пов'язана заборона фотографувати держ об'єкти?)
Краще б замість таких заборон капапервв усіх вислали у калінінград😁