Вітаю всіх
Раніше, зазвичай, у час, коли не літали ракети, коли небо здавалося блакитнішим, а перші весняні промені сонця на весні, вселяли надію в те, що завтра вже літо, з першим сухим асфальтом, першим ділом, навіть якщо завтра знову випаде сніг, я мчав на шинку, встановлювати «нарядні» колеса. Сьогодні ж, вже коли 2/3 весни минуло, не поспішаючи, вирішив все ж, перевзутися, так як зимні мішлени, з моїми шаленими пробігами, зносяться в 0.
Переді мною стояв вибір, купити резину, і одягнути її на ті ж похмурі графітні китайські 18 АМГ тапки, чи встановити моноблоки, які я купував на попереднє авто.
Уявивши, як виглядатимуть вони на яскраво білому авто, я прийшов до висновку, що їх вигляд треба змінити, що в темному кольорі вони «загубляться». Фарбувати диски в світлий, чомусь не мав бажання, тому вирішив, просто виділити в них полицю.
Зітхнувши, я все ж таки зняв ці похмурі зимові колеса. Брудні, сірі, вони були символом затяжної холоднечі. Їхня функція – берегти від слизьких доріг – виконана, але разом з тим вони несли на собі відбиток зимової втоми. Дивлячись на них, відчуваєш лише полегшення від того, що цей період минув.
І ось на їхньому місці – нові диски, 20-го діаметру. Так, можливо, це трохи надмірно. Можливо, це просто бажання додати хоч трохи візуального контрасту в цей іноді занадто сірий світ. Вони блищать на весняному сонці, привертаючи увагу. Нехай.
Тепер машина виглядає інакше. Люди поглядають. Не знаю, що вони думають, та й не надто переймаюся.
Звісно, тепер кожна нерівність дороги відчувається гостріше. Паркування вимагає більшої уваги, щоб не пошкодити цю недешеву обновку. Але це мій вибір. Моє бажання змінити хоч щось у звичному пейзажі.
Прощавайте, зимові колеса. Дякую за службу. А ви, нові блискучі педалі, просто будьте. Будьте тим маленьким візуальним акцентом, який робить кожен день трохи інакшим. І нехай дороги будуть більш-менш придатними. А якщо ні – що ж, буде ще один привід бути обережнішим. Врешті-решт, кожен сам обирає, як сприймати світ навколо. І якщо трохи блиску на колесах робить цей світ хоч трохи цікавішим – чому б і ні?