Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Я ще той писака, то ж не кидайте в мене томати! І ще одразу прошу вибачення у українців в Україні!
Спробую скомпонувати оповідання в хронологічному порядку, тобто дорога з Потсдаму в Oetz (навіть не знаю, якими літерами з кирилиці правильно транслітерувати цю назву, бо Ец з вікіпедії взагалі не відповідає німецькій вимові - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%86), потім трохи красивих краєвидів з долини і зворотня дорога.
То ж поїхали!
Напередодні подорожі перевірив тиск в колесах (бо ще не робив цього з моменту, як забрав автівку) і тиск виявився підвищеним, то ж трохи зпустив до рекомендованого. Зарядив машину до 80%. Вранці в день подорожі встав о 6:30 та відігнав машину дозарядитись до 100%. Виробник та всі гайди в інеті рекомендують заряджати до 100% лише напередодні довгої подорожі і одразу щоби після зарядки стартувати, щоби машина не стояла повністю заряджена.
Стартували десь о 8:30.
Виставив 133км/г (130 за гпс) на тревел асісті і поїхали собі автобанами. Перша дозарядка трапилась десь через дві з половиною години. Не ми чекали машину, а машина чекала нас, бо ми чогось досить довго чекали замовлення в макдаці поруч з зарядкою. Людей було повно.
Друга і остання дозарядка трапилась в Мюнхені.
Доречі про Мюнхен. Вперше їхав саме через центр. Якщо не враховувати дозарядку, то проїхали без зупинок, тобто час на огляд чогось не витрачали. Але олімпійський парк вразив навіть з машини. Ще запам'яталось обмеження швидкості на внутрішньому кільці (Landshuter Allee) в 30км/г. Якби не тревел асист, то я б не витримав так їхати.
На місце приїхали о 16:35. То ж весь час в дорозі десь в районі 8 годин +- 5-10 хвилин.
Треба окремо наголосити, що окремо та незалежно від нас на свому дизелі стартували наші сусіди-білоруси. Так, вони поїхали в сусідню долину (Пітцталь) і я не випитував у них, скільки зупинок вони робили чи яким маршрутом вони їхали. Але вони витратили ті самі 8 годин на дорогу. При тому, що гугл каже, що їм теоретично десь на 15 хвилин їхати довше (станом на момент написання цього тексту). Тобто чисто теоретично, ми втратили час лише на другій дозарядці в порівнянні з ними. Досить непогано!
На час на екрані не дивіться, це я потім згадав, що добре було б сфотографувати дані за поїздку.
Наступного дня піднялись до озера Пібург та "похайкали" навколо нього.
Piburger See (Пібургське озеро)
Трохи "похайкали" в самому Oetz'і.
Краєвид від місцевої церкви в напрямку продовження долини до Зьолдена.
Краєвид на початок долини в напрямку Заутенс.
Двічі їздили на водоспад Stuibenfall біля населеного пункту Umhausen. На другий раз погода була гірша/холодніша, то ж я вдяг зимову куртку і порвав її на підвісному мості бо хтось відігнув загнуті кінці сітки-огородження.
Вид на водоспад з панорамного майданчика.
Тут видно сходи поряд с водоспадом.
Окремо їздили в Зульцталь (Sulztal), в містечко Гріс (Gries).
Це також крокуси, їх було дуже багато.
Це краєвид в долині Зульц (Sulztal).
Також доїхали до кінця долини Oetz, в містечко Гургл (Gurgl). Це вже значно вище над рівнем моря, то ж краєвиди там специфічні.
На висоті Гургля вже майже немає дерев.
Нажаль, в долині лишилось багато чого незвіданого.
Наприклад, ми так і не піднялись на жодну гору бо дитина трохи прихворіла і з урахуванням досвіду минулих відпусток в горах, не хотілось отримати ускладнення на вуха чи ще щось, бо підйом на 3км все ж таки впливає на такі речі.
Обидві мальовничі дороги (Timmelsjoh та Ötztaler Gletscherstraße) були закриті.
В добре відомі терми Aqua Dome в Ленгенфельді також не поїхали, хоча купальні костюми брали із собою.
Але все одно відпустка дозволила розслабитися та трохи відволіктись від інформаційного фону.
Тиждень минув досить швидко і треба їхати назад. Маршрут спланував таким чином, щоби заряджатись десь де я макдональдс. То ж стартували о 9й з 80% заряду (більше не треба було). І навіть їхав 150+ де було можна бо не треба було економити заряд. Бо таке вже розположення тих макдональдсів протягом автобану. Або цей, або до настпуного вже не хватить заряду, як ти його не заряджай. Дорога назад ті самі 8 годин +- 5-10 хвилин.
Це друга. Тут я вже нарешті навчився і сфотографував результат зарядки, а не процес.
Тут також не дивитись на час на екрані, бо згадав про фото вже коли розвантажив речі.
Всього витрачено за відпустку десь 340кВт*г.
З цікавих спостережень, про що я до електрички ніколи не замислювався. Це проявляється тільки в горах. От витратили ви електроенергію вгору, так? Ну от назад до 50% вдається назад отримати регенерацією, коли спускаєшся. При цьому майже не потрібно задіювати гальма. А ось традиційні двз спалюють паливо як вгору, так і вниз. Якщо навіть вниз розхід бескінечно малий, але завжди вище 0. Та і гальмувати двигуном так ефективно все одно не вийде, тому гальма використовуються як не крути. :)
Ну і головне - дружині начебто сподобалось подорожувати електричкою. Бо вона була налаштована проти з самого початку. І готувалась до найгіршого. Що будемо часто та довго заряджатись і т.і. А насправді в машині дуже тихо та комфортно. Ну і на додачу, але не пов'язано з типом приводу, в машині значно більше місця в салоні, комфортніші крісла і т.і.
Щодо мене - дві зупинки позитивно вплинули на мій кінцевий стан.
А такі речі як значно краще прискорення роблять пересування автобанами простіше.
- або швидко заряджається (тесла, останні ФВ-Ауді-Порше, Кіа-Хьонде);
- або має велику батарею;
- або має обидва параметри разом.
Ми нещодавно їздили в невеличку подорож на 2+ тис. км. За перший день ми проїхали 600+. Надвечір дісталися маленького містечка в гірській місцевості. Вдало знайшли паркування, вивантажились у квартиру. Зайшли до сусідньої піцерії, випили пива, смачно перекусили. Повернулися додому відпочивати. Вранці завантажилися і поїхали в гори, на невеликий маршрут. Повернулися, сіли в авто та проїхали ще 400. І знову готель, центр міста, кафешки... Вже на трамвайчику. Зранку наш захід, дощитиме, ми всі на авто. Магазин, виставка, готель. Наступного дня – весь день велосипедна прогулянка з вивчення міста. Виїжджали - щось завантажили з вечора, вранці виїхали і знову +/- 400 км. І знову маленьке красиве, богом забуте містечко. Вечеря у ресторані, риба, вино. Наступного дня знову 600+ км. до дому. Дорогою зупинялися, звичайно: зварити каву, перекусити. Але найчастіше на природі, у тиші. Далі від великих паркувань. Не можу поки що зрозуміти, як можна в нашому режимі їхати електричками. Розумію, що це справа звички, що все буває вперше, але... Увечері, трохи втомлені, а я найбільше, замість смачної вечері, пива тощо, я маю шукати зарядку? А якщо її нема? Та й 600+ ти не проїдеш без пітстопа. А влітку я їздив тисячу + за день.
Тебе прив'язують до заправок, ти не можеш самостійно планувати поїздку. Я дуже сподіваюся, що історія електромашин буде не довгою, бо це шлях у нікуди, мені так здається...
Та тиша, відсутність запахів та значно краща динаміка - вони того вартують.
Звісно, у кожного свої сценарії автоподорожей. Наш сценарій - доїхати до обраного та заброньованого житла і потім звідти робити невелички вилазки.
Для наших цілей електричка підходить якнайкраще.
Так, звички трохи змінюються після дизеля. Але це не проблема для нас.
Мені важко уявити, щоби в сучасній центральній Європі не було зарядної станції. Якщо немає потужної та швидкої, то є на 11/22 кВт.
А ще можна на букінгу шукати житло із зарядкою. Є окремий фільтр. :)
Я також їздив 1150км за день в Хорватію. Але моїм жінкам таке не сподобалось, то ж після того такі маршрути завжди з ночівлею.
Я хоч і не п'ю, але можу уявити, що пиво лише більше охолоне за ті 10 хвилин, що підуть на поставити авто на публічну зарядку та повернутись назад, як от було в мене в Oetz'і. :)
Пиво - пивом, звичайно, але сам факт, що ввечері, приїжджаючи на місце, потрібно ще спантеличиться пошуком станцій. Ну, повторюю, якщо в тому "селі" вона є і, наприклад, зайнята? Що робити? Я поки навіть думати про це не хочу ))) пропадає почуття свободи, заради якого ми всі любимо машину!
>Нас усіх схиляють до цього, і це не дуже подобається
Нас почали схиляти ще в 00х, коли заради екології двз зробили ненадійними. То ж на зараз краще або електричка, або якийсь старий та надійний, але не екологічний, двз.
>останні тенденції падінь продажів електричок у тій же Німеччині
Перший квартал цього року - знову ріст.
>сам факт, що ввечері, приїжджаючи на місце, потрібно ще спантеличиться пошуком станцій
Можна в налаштуваннях навігації змінити бажаний залишок заряду і машина сама запланує додаткову швидку зарядку в дорозі. Зайві 20 хвилин нічого не змінять глобально.
>якщо в тому "селі" вона є і, наприклад, зайнята? Що робити?
В мене ще такого не було за мій короткий ще досвід з електричкою. Якщо немає або зайнята, то, певно, доведеться наступного дня почати подорож зі швидкої зарядки. :)