Подорожуємо Норвегією

В минулому дописі я зупинився на тому, що ми паромом припливли до Норвегії. У зв'язку з тим, що на півночі день коротший за німецькі широти + півдня ми провели на паромі, то часу особливо не лишилося, щоб кудись їхати за місто. Крістіансанн з населенням близько 66.5 т. мешканців - 5те за величиною місто в Норвегії. Крістіансанн формально був заснований данським королем Крістіаном 4м у 1641му році. Він був створений як ринкове місто для заохочення росту на стратегічно важливих теренах, забезпечуючи південні землі місцевою господарчою базою для будівництва укріплень та населенням для оборони цих територій. Центр Крістіансанна за формою не змінився аж з 17-го ст. і зветься Квадратурен через його квадратну сітку вулиць. Ще з парома вдалося сфоткати маяк Грьоніннген:

Після висадки на берег ми поїхали в центр, щоб перекусити неймовірно смачними бургерами на місцевому рибному ринку.

Після цього зробили невеличку вилазку на околицю, щоб побачити місцеву фортецю, що була побудована у 1666-1672 рр. для захисту східної гавані міста.

А далі ми знову повернулися в центр міста. Спочатку погуляли по гавані

Після цього вирішили трохи погуляти центральними вуличками, але сонце сідало очикувано швидко...

У зв'язку з тим, що дармове паркування в центрі закінчувалося о 8й ранку, то й довго розлежуватися нам не довелося))) За цей день ми мали доїхати до заброньованої на 3 ночі квартири в центрі Осло, попутно шукаючи якісь цікавинки. Так нашою першою зупинкою стало містечко Арендаль. Не те, щоб тут щось було мегацікавим, просто назва співзвучна з містечком з казки "Крижане серце", тому треба було сюди заїхати))) 

Наступна наша зупинка була в місті Лангезунд. Спочатку (від сер. 16 ст.) містечко розвивалося як митний пост, а наприкінці 17го ст. став важливим суднобудівним центром в Норвегії. Влітку тут гудять концерти і фестивалі, а взимку годі когось побачити на вулиці)))

Далі ми порухалися до Саннефьорду - містечка, де було відкопано найбільший корабель вікінгів, який зберігся в Норвегії - Гокстадський корабель. З сер. 19го по сер. 20го ст. тут був оздоровчий курорт з сірчаною водою. Паралельно в цей же ж час місто збагачувалося за рахунок китобійного промислу. Сьогодні спогади про цю епоху в історії міста зберігаються завдяки Музею китобійного промислу та відреставрованому китобійному човну «Південний Актор», який розташований на причалі музею.

Нинішня дерев'яна Сандарська церква була побудована на руїнах середньовічної кам’яної церкви 13го ст., після того, як її було знесено, щоб звільнити місце для нової. Нова церква була зведена в 1792 році в стилі Людовика 15го . Від початку церква мала напівсферичний купол замість шпиля, але в 1868 році його було замінено на шпиль, який ми бачимо сьогодні.

Наступна зупинка відбулася у містечку Тонсберг - найстарішому місті Норвегії, заснованому у 871 році. Запаркувався я у підніжжя замку Тунсбергус, перша згадка про укріплення на цій горі датуються 12м ст. Фортеця була побудована королями Хоконом Хоконссоном і Магнусом Лагабете в 13 ст. Тунсбергус був спалений у 1503 році і зараз знаходиться в руїнах, які місцеві мешканці добре розібрали на будівництво своїх будинків.

Далі я планував їхати дивитися на фортецю Оскарсборг, але напівдорозі я трохи втратив впевненість у всюдихідності передньоприводного Г7 та своїх навиках їзди по нерозчищеній дорозі без ціпків, тому від гріха подалі розвернувся в сторону цивілізації, бо сніг валив цілий день і варіант застрягнути під вечір в снігу там, де можливо проїде 1 авто за годину мене не дуже приваблював))) Тому проїжджаючи через містечко Драммен ми спочатку зупинилися, щоб сфоткати Олімпійський трамплін для стрибків на лижах, а потім і ризикнули піднятися на гору підземним серпантином. Доречі, це місто-побратим Дніпра))) 

Спірален - це автомобільний тунель у формі спіралі, що обертається навколо своєї осі 6.5 разів. Тунель має довжину 1650 метрів з ухилом 10 відсотків, кожна петля має діаметр 70 метрів, відстань між поверхами становить приблизно 20 метрів, а висота і ширина тунелю - по 9 метрів. Тунель починається на висоті 50 метрів над рівнем моря і закінчується на висоті 213 метрів над рівнем моря. У 50х роках минулого століття виникла потреба у великій кількості каменю для будівництва нових вулиць. Міський інженер Ейвінд Олсен запропонував ідею перетворити муніципальний кар’єр на атракціон, пробивши спіральний тунель у скелі. Таким чином він був відкритий на ювілей міста Драммен у 1961 році королем Олавом 5м. Спіраль також була названа 6-м найкрасивішим тунелем у світі за версією CNN Travel у 2016 році. У зв'язку з тим, що наше відео вийшло таким собі через брудне шкло, я вирішив скинути лінк на чийсь огляд на Ютубі:

Торлейф Хауг - норвезький двоборець, лижник і стрибун із трампліна, триразовий олімпійський чемпіон і призер чемпіонату світу, народився і помер у місті Драммен. Визнаний лідер світового лижного спорту початку 1920-х років. Типу лижний Шумахер свого часу))) Це була остання туристична атракція на цей день. Далі ми поїхали вечеряти та заселятися на ночівлю в Осло, де ми і провели наступні 2 дні.

Взагалі в Норвегії в нас склалося таке враження, що сніг практично ніколи не припинявся, міг лише ставати сильнішим чи слабкішим. Кожного ранку треба було відкопувати авто і пробиватися на пробиту колію. Все б нічого, але лопати з собою я не додумався взяти, а без неї навколо авто особливо не повоюєш... З парковками в Осло кепсько, особливо, коли снігу багато, а лопати у вас немає... Підземні паркінги трохи подобово золоті біля центру, а вуличні лише на кілька годин, коли не мешканець того чи іншого району - жах! З вечора вулична парковка безкоштовна, але зранку вже треба платити або їхати геть. Так я в перший день відігнав Гольфа на університетську парковку за 1.5 км від нашого житла - ми цілий день гуляли пішки центром міста, тому авто тут було недоречним.

Відповідно до норвезьких сказань, Осло засновано приблизно в 1048 році королем Гаральдом 3м, чоловіком принцеси Єлизавети Ярославни, доньки Ярослава Мудрого. У період з 1624 по 1924 місто називалося Крістіанія - на честь король Данії та Норвегії Кристіан 4го, що після глобальної пожежі відновив місто біля фортеці Акерсгус. В столиці Норвегії нараховується близько 720 т. мешканців, а сама столиця формально ділиться на західну частину, найбагатшу в країні, населену переважно корінними норвежцями, та східну, найбіднішу в країні, населену переважно панаєхавшимі у 1му та 2му поколінні. Королівський палац був для нас найближчою туристичною цікавинкою до нашого житла, тому і почали ми наше знайомлення з туристичними цікавинками міста саме з нього. Королівський палац - офіційна резиденція норвезького монарха. Споруджений у 1825-1849 рр. як норвезька резиденція короля Швеції Карла 14го, оскільки на той час Норвегія входила до складу Швеції.

Норвезький національний театр був заснований у 1899му році за приватною ініціативою і спершу існував виключно на приватні кошти. У 1983 році будівлю театру було визнано об'єктом культурної спадщини.

Монументальна ратуша Осло - архітектурна пам’ятка столиці, має велике історичне та символічне значення як репрезентативний орієнтир незалежності Норвегії. Справа в тому, що її вирішили збудували з нагоди розірвання унії зі Швецією. Церемонія вручення Нобелівської премії миру відбувається щороку 10 грудня, у річницю смерті Альфреда Нобеля, у головній залі мерії Осло.

Поруч із портом стоїть бронзова скульптура Пітера Торденшельда - віце-адмірала Королівського датсько-норвезького флоту.

Трохи поодаль знаходиться фортеця Акерсгус, що вперше згадується у 1300му році і була збудована за наказом короля Гокона 5го. Впродовж всього свого існування фортеця піддавалася величезній кількості атак, але жодного разу не була узята штурмом чи підкорена в результаті облоги. У 1820-х роках замок почали використовувати як королівську в'язницю. У ній одночасно перебувало понад п'яти сотень ув'язнених. У 1960-х роках завершилися реставраційні роботи і замок Акерсгус відкрили для туристів.  

Лютеранський кафедральний собор є третім за рахунком, побудованим в Осло, був освячений в листопаді 1697 року. Собор використовується норвезькою королівської сім'єю та урядом країни для різних офіційних і урочистих заходів. 

Темніло, діти зголодніли, тому, доки ми пізненько пообідали та дівчата трохи пошопилися, на вулиці стало темно, але не менш, а то й, мабуть, ще гарніше, ніж вдень.

Стортинг - норвезький парламент. Будівля Стортингу зведена за проектом шведського архітектора Еміля Віктора Лангле у 1860-1866х рр. Виконана у неороманському стилі з поєднанням архітектурних традицій Італії, Франції та скандинавських країн. Коли ми проходили поруч, то на українському мітингу як раз виконували наш славень, до чого ми одразу й приєдналися.

Наступного дня ми трохи погуляли околицями Осло та проїхалися торгівельними центрами.

На камені стоїть монумент Ганса Хагерупа Крага - директора норвезьких доріг, який зробив їх придатними для автомобільної ери. По дорозі до нього ми побачили Голменколленський лижний трамплін - За свою історію від 1892го року трамплін перебудовували 19 разів. Зараз його висота становить 134 м і він може вміщати 70 000 глядачів. Тут проходить Голменколленський лижний фестиваль з 1892 року, який з 1980 року був частиною Чемпіонату світу зі стрибків із трампліна FIS і 1983 року - Кубок світу з лижного двоборства. Він також приймав зимові Олімпійські ігри 1952 року і Чемпіонат світу з лижних видів спорту FIS в 1930, 1966, 1982 та 2011 роках.

Ось на цьому ми і закінчили наші подорожі столицею Новегії.

Пробіг 257000 км.