Історія однієї кришки…

Ще під час  заміни заднього ліхтаря, коли вже дійшло до встановлення, думаю: піду добре вимию руки, адже ліхтар новий, та й працювати люблю чистими руками. Тільки вимив — бачу, біля ліхтаря лежить кришка бокової ніші багажника. Дай, думаю, перекладу її подалі, щоб не заважала. Тільки переклав, повертаюсь до ліхтаря — і бачу, що пальці в мене добряче жирні. Не зрозумів!? Повертаюся до кришки, беру її в руки — і точно, це вона. А оскільки матеріал чорний, то не дуже й помітно, що вона вся просочена чи то мастилом, чи то олією. Як я зрозумів, на ній стояла пляшка, яка, схоже, протекла ще у попереднього власника.

Кришка виготовлена, наскільки я зрозумів, із синтетичного твердопресованого войлоку. Втрачати було нічого, тому я спробував її відмити. Пробував різні способи — від миючого засобу для посуду до активних пін і рідких порошків. Мив, просушував, знову мив, знову просушував…

Дійшло до того, що просто замочив її на ніч у відрі з миючим засобом. Але після висихання, якщо добре натиснути, пальці все одно залишалися жирними. Висновок — деталь змарнована. Вирішив, що як тільки трапиться нагода знайти таку ж на розборці в гарному стані за адекватний прайс, одразу замовлю. Нову не розглядав, оскільки на Exist її ціна — 6500 грн.

І ось не минуло й року, як під час пошуку нижніх кронштейнів радіатора я випадково натрапив на неї. Кинув запит на додаткові фото, які без проблем надіслали.

На вигляд кришка була в доволі непоганому стані: трохи ковтунців (з якими я знаю, як боротися), сухий пил і якась стружка. Ціна була смішна — щось у районі 500-600 грн.

Вирішив ризикнути — і, як виявилося, не прогадав.

Пилосос із турбощіткою та кілька маніпуляцій із ковтунцями — буквально за 20 хвилин деталь стала ідеальною.