GR86. Плейбой з хуліганським минулим (pt. 2)

З попередньої частини прийшли ми до висновку, що нова генерація переросла хуліганський максималістичний період та більше не хоче себе асоціювати з героєм "Механічного апельсина", стала лояльніша до помилок та мʼякша в експлуатації. Вона тяжіє до порівняння з еволюцією персонажа Гаррісона Форда з "Блейд Раннера" 1982 року.

ОК.

Маємо тепер два важливі моменти, які в корені відрізняють братів.

Динаміка та комфорт ніколи не були пріоритетними для ген1 (зовсім трохи покращили стан справ у рестайлі, але ми не про нього): нішевий автомобіль, а ви що хотіли.

*Тут ген2 потихеньку починає посміхатись хитрою посмішкою*

Шо под капотом:

Ген1 має добревідомий потуж… могут… 2-літровий FA20 (заявлені 200 сил, 205 моменту) із певною особливістю, яка проявляється між 3000 та ~4800 об/хв. Тут він переживає без перебільшення локальну, бляха, сингулярність, коли тяга зникає ледь не до рівня мотороллєра, а водій входить у просторово-часовий колапс, чекаючи на вихід до "бойових" 5000+ (і аж до 6500, шоб відчути максимальний момент). Для водія, переживши на власній шкурі ці відчуття, фільм "Інтерстеллар" вже не здаватиметься науковою фантастикою, а радше документалкою.

На сьогодні досвід експлуатації двигуна у цьому діапазоні обертів повинен бути практичною базою астрофізикам для глибшого вивчення просторово-часового континууму.

Впевнений, пан Нолан надихався "розкрученням" ФА20, коли писав свій шедевр. 

*Фактична потужність трохи підкачала, але ми не женемось за табунами*

Що ж ген2? 

FA24 на 2.4 літри, як заявляється, має ~230 сил та 250 ньютонів. Конєшно, може здатись, що ~30 коней та ~40-50 моменту не є великою різницею для нового покоління моделі, але якщо перевести це у відсотки, то збільшення для такого лєгковєса серйозні: ~15% додаткового табуна, а моменту — на всі 20%. Блін, цифри "крутящого" збільшились на пʼяту частину від попередніх показників! Заплативши ціну лише в ~30-50 кіло "сальця", але ж якого! Причому максимальний момент вже присутній з 3700 (нагадаю: 6500 для ген1)! Ефект вищезгаданого "провалу" набагато менш виражений, у нього треба "вслухатися", ніби вишукуєте очеретянку прудку десь на Житомирщині: досвід бьордвочінгу (за наявності) має прийти у нагоді.

Тяга та ривок навіть на автоматі відчутні, відсутня необхідність розкручувати його до небес: до 3500 достатньо, щоб вже виглядати в потоці сракєром.

Добре, це все красіві слова про красіву машину. Але ніхто нє ідєалєн.

Серед найпоширеніших проблем виділю дві, про які не шуткував тільки лінивий: 

- Масляний голод (шось нове для опозитника?) після надмірної кількості правих поворотів на високих обертах.… який вилазить, як правило, при використанні авто на треках чи занадто агресивній експлуатації. Тим не менше: а у кого ці чи інші трабли не вилізуть на стоковому "коняці"? Бажаєш навалювать — ставиш масловідливну пластину, маслокуллер та масляний акумулятор, якщо зовсім вже пішов по хардкору в плані гінок. 
Всьо.

Гайд по щасливому користуванню опозитниками у місті: не перегрівайте масло, завжди перевіряйте його наявність та справно міняйте на якісне. А ще просто не забувайте тримати його трохи вище норми. А, да: по низу ринку надійних експонатів не чекайте. 

- Герметик у маслоприймачі… який також знаходили і в ген1 ледь не в тих самих обʼємах. Як вирішувати? Ставите модифікований маслоприймач, якшо ви "не з такої сімʼї", або просто перевіряєте стан справ на ТО. Це ж нескладно.

Підсумовуючи, FA20 зі своєю метафізичною туброямою повинен, немов дзиґа, несамовито викручуватись для досягнення швидкості, тоді як FA24 робить справу без зайвих драм, перетворивши ген2 на ще більш серйозного конкурента на звивистих треках, нічим не програючи в кермуванні, додавши в потужності та моменті, якого дуже не вистачало раніше. 

При цьому не додавши у проблемах, на чому дуже йому дякую.

П.С. Як же без цифр "до ста"😁:

Ген1: 7.6/8.2 — МКПП/АКПП.

Ген2: 6.3/6.8 — МКПП/АКПП.

Шоб взагалі не виходив збочений довгочит, за комфорт та електроніку напишу в третій частині.