Toyota GR86 (TOTOYA)

GR86. Плейбой з хуліганським минулим (pt. 1)

Я їжджу на Toyota GR86
Київ, Україна

Публікації на тему порівняння ген1 і ген2 небагато програють у віці петрогліфам Камʼяної могили. А висловили свою точку зору з цього приводу нє только ліш всє (с), але принципово мовою Неньки контент буксує потужніше лідерів австралійських Burnout competitions.

Тож спробую себе на ниві місіонера, а там, сподіваюсь, підключацця і розумніші автоентузіасти та пояснять усе по хардкору.



По-перше, платформу обидві генерації ділять одну. Правильно, нашо мінять те, шо працює "зашибісь". 

 

Широке коло запчастин — серед них гальма та більшість елементів підвіски — повністю (sic!) взаємозамінні та мають однаковий каталоговий номер. 



Серед дрібних елементів кузова теж назбирається вагон взаємозамінних діталєк. Ті ж струт-бари та кріплення дверей. А ще сини Тойоти були покусані як мінімум німцями, тому зберецця певний список запчастин, які, по суті, є аналогічними, але з деякими видозміненими кріпленнями, крючочками й іншими кракозябликами, що вкупі не дозволить вам "по жлобу" встановити з/ч від "папєрєдніка".



Тож підвіска: основна різниця зі слів Тойоти — налаштування на користь комфорту з максимальним збереженням відчуття спорту. Кстатєй, Субаріку БРЗ ген2 як мінімум передні нижні важелі зафігачили з алюмінію. Вірно, нашо бути повністю схожим із ГР86😁.



Зауважу з власного досвіду: моя попередня ген1 на 17 колесах є табуреткою у повному розумінні слова, у той час як ген2 на "вісімнадцятих" є, ні краплі не іронізуючи, еталоном комфорту, при цьому не лише порівняно зі своїм старшим братом. Тому різниця справді відчувається.

До рубрики "same-same, but different" відноситься і трансмісія (автомат і "ручка"). Тойота заявляє, що перемикання на МКПП ген2 чіткіше та коротше (бозна, правда це чи маркетинговий хід, але приймемо за істину, все одно їм до Хонди як до вершини Фудзі рачки😁). 

Щодо двопедальної варіації, то зміни торкнулись "мізків" трансмісії на користь ще кращої гнучкості у підлаштуванні під драйвера. Тобто, якшо ти їздиш як дід, то і машина "звикає" перемикати на дідівських оборотах. А як гени гінщика не дають спокою — коробка не перемикається до останнього. Те саме, що і в ген1, але краще🤓.


Чим вони принципово відрізняються, так це розміщенням електропідсилювача керма: в ген2 він тепер на підрамнику (в ген1 він на рейці), що у свою чергу повпливало на зменшення вібрацій у кермі та покращення комфорту під час їзди.

На цьому моменті підсумую своє дилетантське порівняння: загалом ходову та трансмісію трохи причепурили, прибравши "сиру" драйвовість з цих вузлів. Машина більше не вимагає від водія "ісполнять", вона не просить поводитись із собою грубо, поняття "роботи" за кермом абсолютно зникло. Натомість зʼявилося християнське прощення помилок недосвідченого водія, значно більше контролю, відчуття передбачуваності, стабільності. Із відповіддю на вічне питання "добре це чи погано" однозначності нема, та й рано ще. Буду розбиратись десь у наступному пості, коли напишу шось за двигун, інтерʼєр та наявність прошарку "жирку".



Опубліковано: 26 березня 18:24
2 0 0

Коментарі

Щоб залишати коментарі, потрібно авторизуватись.
Дуже цікавий допис, із задоволенням прочитав та чекаю другу частину)
1
26 березня 19:31
Я їжджу на Toyota GR86
Olixiy
Дуже цікавий допис, із задоволенням прочитав та чекаю другу частину)
Olixiy, щиро подякував! Чіркану обов’язково🤝
26 березня 19:56