З моменту покупки машини, а це вже п’ять років 😮💨, мене не покидала одна дрібниця – технологічний отвір у композитному захисті дна пасажирської сторони. Його залишив попередній власник, і хоча він не впливав на швидкість чи аеродинаміку, мене весь цей час не покидала думка: "А чи не варто закрити цю дірку?"
На швидкість це не впливало, але я думав що дірку було б добре прибрати. Спочатку я хотів купити захист, але ціна не порадувала, да і минулий досвід з підкрилком мені сподобався, вирішив спробувати запаяти.
Знімаю захист:
Як видно на фото, окрім основного отвору, захист має ще кілька тріщин, а поза кадром залишилась верхня частина, де відламався край і є доволі велика тріщина.
Гріємо паяльник до 450 градусів і починаємо відновлення! Спершу потрібно добре прогріти краї пошкоджень, щоб матеріал став пластичним і легко з’єднувався.
Далі – зміцнюємо місце пайки додатковим пластиком, щоб отримати максимально міцний шов.
З цим розібралися. Шматочка локера вистачило, щоб закрити тріщини та наростити верхній край, але на сам отвір матеріалу вже не залишилося.
Довелося шукати альтернативу. Завдання було не з простих – потрібен пластик, який водночас достатньо еластичний і не надто товстий.
Згадав, що у нас вдома була кухонна дощечка, яку трохи повело, і дружина якраз збиралася її викинути.
Вирішив взяти на пробу.
Спершу відрізав невеликий шматочок і перевірив, як він взаємодіє з пластиком локера. Тест пройшов вдало, тож почав вирізати елементи, щоб закрити отвір.
Виявилося, що пластик дощечки плавиться інакше – більше нагадує рідкі цвяхи, а не звичайний розплавлений пластик і має вищу температуру плавлення. Але після застигання він ставав досить твердим і міцним.
Приблизно за годину отвір був повністю закритий. Перевірив на міцність – усе тримається чудово, питань не виникло!