Є така притча, що доля завжди підкидає тобі те,що ти хочеш, просто з запізненням, тому, потрібно бути обережним зі своїми бажаннями.
Так і сталось.
Річ в тім, що перед Тібуроном я добрий місяць (якщо не більше) гасав на Амароці.
І я з міста на ньомуне виїжджав. Я один раз придумав собі справу що б поїхати в поле проїхатись, що б спробувати як це на джипі поза асфальтом кататись. Бо не було причин виїжджати на той час з асфальту.
А коли з'явився Тібурон - відразу намалювалась поїздка в село по багні. Потім ще кілька виїздів за місто. І я аж сміявся, типу - ну як це працює ?! Скільки був джип - весь час в місті. Тепер маденька червона спортивна машинка - так і тягнуть справи в болото.
Так ось, одного дня мій товариш який працював на той момент ріелтором, просить його завезти з його слів : "У село яке поряд з трасою а повністю асфальтоване, бо йому там треба показати будинок."
Я погоджуюсь, і відразу виявляється, що не ЙОГО я маю завезти а ЙОГО і ще ДВОХ дорослих людей які власне їдуть той будинок дивитись. І будинок не один а кілька в одному селищі.
Ну але вже погодився, треба їхати.
І тут ми повертаємо з основної дороги, навігатор показує що нам кілометрів ще тіліпатись а асфальтом вже і не пахне..
На фото воно звісно ж не так епічно виглядає, але в цілому, поборсатись в багні прийшлось.
Проте, Тібурон не збирався здаватись і доволі впевнено довіз нас до першого будинку. Там вже й не настільки жахлива дорога була.
Після довгого очікування , поїхали дивитись і інші будинки. І по яких дорогах за той день ми з ним тльки не їздили...
І піщані і бруківка і багно і земляні і стежки якісь. Спробували всі види покриттів )
В перервах між доооовгими очікуваннями робив фотки
Доречі пасажирам позаду було нормально з їх слів. Хоча деякі друзі сідаючи назад показово впирались головою в заднє скло тощо,щоб показати наскільки незручну машину я купив )
З поломок які знайшлись - були дрібниці типу - перегорівших лампочок в габариті тощо. І знайшлась більш серйозна - відвалилось кріплення тяги спереду. Але його приварили швиденько