У попередньому дописі (https://driver.top/exp/626211/) я розповів про те, з якими складностями було вирішено останні проблеми із "залізом". Це були найскладніші роботи, які зможе зробити, на мою думку, 1 з 1000 майстрів. Сергій це зробив, але скільки на це було витрачено нервів, грошей та часу... Гроші, які на мене ніколи з неба не падали, більше витрачати на такий формат роботи я був не готовий. Почався пошук іншого СТО. І т.я. термінових робіт по машині вже не було, я вирішив спробувати потрапити до майстра, якого дуже хвалив мій вітчим та його друзі. З їх слів єдиним його мінусом є доволі довгий термін очікування своєї черги - 2-3 тижні. Але ж час у нас ще є. А дрібних проблем по машині ціла купа. Що я вирішив ще встигнути зробити до фарбування:
Інше вже було не так щоб, дуже терміново. Тому вирішив оставити "на потім" - на період після фарбування.
По перших 5 пунктах, а також ще по деяким дріб'язковим питанням я звернуся до Володимира - майстра, якого трохи вище згадав. Чесно прочекавши 2,5 тижні, 25 грудня 2024 року везу йому машину із списком робіт та купленими заздалегідь запчастинами. Коли лишав машину, було дуже неспокійно. Навіть парикмахера я не люблю змінювати, а тут СТО. Ще й не для Галанту, а для своєї "коханки". Але що поробиш, проблеми тре вирішувати. Тому далі багато тексту по пунктах.
1. Вентиляція паливних парів на W124. Перше, що я купив - це новий адсорбер. Оригінал, номер - A1244700359.
На що хочу звернути увагу. "у інтернетах" ходить інфа, що цей девайс на дорестайлингових W124 йшов у металевому корпусі, у той час як на "рести" - вже у пластиковому. Я попросив мені замовити від ресту. За основу взяли VIN якогось Е280. Замоволи на нього. Але приїхав усе одно адсорбер у металевому корпусі. Отакої... Ну і дідько із ним. Попередньому більше 30 років, і він не потік, тож, сподіваюсь, цього вистачить хоча б на 2 десятки.
Паралельно із змовленням адсорберу попросив знайомого розборщика пошукати мені інші деталі системи вентиляції картерних газів, які знаходяться безпосередньо у районі самого адсорберу. А саме мова йде про клапани A2014710781 та його сусіда, відміченого цифрою 4 на схемі:
Перший було знайдено та відправлено навіть із трубками:
А от із другим, на жаль, не вийшло. Буду, мабуть, без поспіху новий пізніше замовляти, якщо виникне потреба
Ну і одразу по результату встановлення цього добра. Запах "свіжого палива" зник. Раніше як тільки машина виходила на робочу температуру, ця вонь з'являлася у салоні. Інколи, коли стоїш у пробках до рвотного рефлексу. Але з поганого - не зник повністю "пшик" при відкритті кришки бензобаку (свого часу вже чекає приїхавший нещодавно клапан вентиляції бензобаку - А1244760432). Також при довгому стоянні у пробках у салон проникає запах вже згорівшого палива. Попередньо, причину знайдено. Вона криється у стані задньої частини кузову. Але про це у наступних частинах нашої розповіді. Проблему вирішено відсотків на 90. У машину не соромно садити людей і не страшно самому їздити - і слава богу.
2. Плаваючи оберти. Тут ситауація значно еротичніше. Чому? А тому що дросель у мене стоїть не сток... І тут піди ще дізнайся, що ж тобі любить мізки. Трохи про симптоми. Майже з самого початку, як повернув машину з прошивки з Вінниці час від часу почала з'являтися помилка датчику положення дроселю. Ще з симптомів - наче машину хтось за хвоста тягне час від часу. Але варто тільки натиснути на педаль газу, як машина одразу стріляла, мов пуля.
Другий симптом - підвищені обрети двигуна на нейтральному положенні АКПП та на паркінгу. На гарячу холості оберти двигуна при включеній передачі становлять десь біля 900-950 (трохи зависили їх спецом для максимально швидкого підхвату), у той час як у положеннях "P" та "N" обрети тримаються на рівні 1500-2000 об/хв.
Поспілкувавшись із прошивщиками, прийшли до висновку що першим міняємо ДПДЗ. У мене стоїть перероблена механічна заслонка від якогось кацапавтопрома - ГАЗ чи ВАЗ (вже не пригадаю вічого). Її рідний датчик - Melye 37148130001. Купляти ще один датчик цього виробника бажання було нуль. Замовляю Bosch 0280122001. Спочатку хотів замовити оригінал від Hyundai/Kia 3517022010, але у моєму улюбленому магазині "Elit" хлопці відмовили через велику різницю у ціні.
Після заміни датчику помилка зникла. Спецефекти з "тягненням за хвіст" також. А от оберти - ні. І тут можливі варіанти. Деякий час тому хлопці з Вінниці, які зашивали мою автівку, купили мені ще одні мізки (запасні). Вони мені туди мають залити дещо оновлену прошивку. Оновлення у т.ч. торкнуться стабілізації обертів.
3. Втрата мастила гідропідсилювача керма. Якась нехороша людина (навіть на 99% впевнений хто саме, але не пійманий - не вор) свого часу при демонтажі гідропідсилювача зламала його лапу:
Помітив це майстер Сашко, який "підбирав соплі" Кішці передїї відправкою на прошивку ЕБУ ще у 2022 році. Тоді ж це кріплення заварили та спробували змінити ремкомплект, але зі слів Сашка це зовсім не вплинуло на ситуацію: "гідрач" продовжував "потіти". Але з середини 24го року, коли автівку було вже прошито, вона повернулася у Одесу і вже почалася її активна повсякденна експлуатація, потіння перетворился на протікання. З цим треба було щось робити. Розуміючи, якої низької якості поставляють ремкомплекти, я вирішив спробувати ще раз поміняти усі ущільнювачі гідропідсилювача. Було куплено кіт Febi 19154:
Склад його вмісту:
Після заміни сильна втрата мастила пройшла. Але потіння лишилось. Тож з часом мене чекає покупка іншого гідропідсилювача на заміну цьому. Шкода, бо цей не шумить, не заїдає. Але через якогось криворукого оленя звісти на нівець потіння не виходить. А цей вигляд із жирними плямами під капотом та під машиною мені не підходить;
4. Заміна ремкомплектів ручних гальм та болтів передніх гальмівних дисків. Як я писав раніше, після одного з ремонтів у мене почалися сильні скрипи гальм на задній осі. Особливо, коли доводилось здавати назад. Я пригадав, що на СТО у Сергія помітили, що декілька пружинок потребували заміни. Вирішив не "ліпити горбатого" і купив одразу повний кіт для ребілду "ножнику" - LPR 04729:
Після його заміни майже усі сторонні звуки з задньої підвіски зникли.
Щодо болтів передніх гальмівних дисків. Дуже рідко, але усе ж таки відчував невеликий удар по педалі гальм на майже нульовій швидкості при доволі сильному повороті керма. Грубо кажучи, лише коли виїжджав з паркінгу. На СТО звернули мою увагу, що болт кріплення одного з передніх галмівних дисків відстутній. Вирішив змінити одразу два. Проблемою було те, що передні гальмівні диски у мене стоять від Е420 Sportline/500E діаметром 320мм. Існувала вірогідність, що болти на стокові гальмівні диски та на ці відрізняються. Але завдяку своєму другу Олексію з Дніпра, який торгує запчастинами (магазин "С-Поінт"), я отримав підтвердження, що болти і на 300Е-24, і на 500Е однакові. Замовив усе разом із попередніми двома пунктами у Олексія. Свій вибір спинив на Febi 05560:
До речі Олексій єдиний, хто мені зміг допомогти із рядом суто оригінальних частин, по яких я навіть номер деталі не міг знайти. Тож, дуже рекомендую! Щодо болтів. На жаль, їх заміна ситуацію не виправила. Тре буде дивитись, де супорт чіпляється при майже повному оберті керма.
Усе це добро, а також ще підкапотна трубка забору стоку дощової води з боку передньої пасажирської стіки кузову (1246280934) було замінено 26.12.2024 на пробізі 374800 км:
На жаль, майже по всіх пунктах цього разу проблеми було вирішено лише частково. І ось у цьому криється проблема майже усіх "вікових" авто: через велику ступінь зносу агрегатів дуже складно зрозуміти, що саме є причниою проблеми, і чи взагалі проблемний девайс підлягає ремонту. Але нічого. Головне - мати бажання, гроші та здоров'я, і тоді будь-яку проблему можна вирішити.
Ще перед фарбуванням я мав вирішити важливе питання, пов'язане із кузовом. Ще мабуть у році десь 18-20 автівка, на якій тоді ще проводили роботи з "механіки" на СТО у Сергія, пережила ураган, стоячи на вулиці. Закінчилоась це для неї погано: по усьому кузову було помітно сліди ударів від падаючшх гілок та шиферу. Коли я забирав автівку, без "зайвого ентузіазму" я відмінусував з гонорару Сергія 500 баксів. Лише за малярку. Бо майже всюди по кузову були просто шкряби. Але було також помічено ще дві вм'ятини. Я навіть уявити собі не міг, що мені коштуватиме видалення цих вм'ятин перед фарбуванням. Але "натягувати" людину, з якою по своїх автівках довго працював, не хотілося. Хоча я і був дуже злий на Сергія за його безповідповідальне поводження до моєї автівки та мого часу. Тому я на цих вм'ятинах навіть не акцентував уваги. Ну, буде мені коштувати зайві 10-20 баксів рихтовка, ну і дідько із ним, подумав я тоді. Але не усе так просто виявилося.
Десь у середині літа 2024 року я почав шукати людину, яка мені безконтактним методом виправить ці дві вм'ятини, щоб малярам не довелось їх замазувати шпатльовкою. І з одною, яка була на задній стойці кузова, питань не було. 15$, пывгодини роботи, і усе мало бути гуд:
А от із другою намальовувалась велика біда - за неї ніхто не хотів братися. Чому? А тому що вона знаходилася на ребрі криші:
Усі майстри, контакти яких я знайшов у мережі, розводили руками. Мовляв, це дуже складне місце навіть для сучасного бюджетного автопрому, зробленого з "бумаги", а для старого Мерсу вм'ятина на криші, ще й на ребрі - то є епік-феїл. Ми за таке не візмемось... Як тоді мабуть ікалося Сергію... Але маємо що маємо. І тут вирішення ситуації прийшло майже не звідки. Сиділи з кумом. Пили пиво. І той питається, чого я злий. Розповідаю. Він каже, що знає, хто допоможе. Бо у нього на його 221му Мерсі була майже аналогічна ситуація, і йому допомогли. Дає телефон. Телефоную настного дня. Трубу підіймає дядько з дуже приємним та спокійним голосом. Розповідаю проблему. Каже, що має допомогти. Питаю куди під'їхати. У відповідь - офіційний сервів Subaru/Peogeot... Тут я вже засмучусь, бо не люблю мати справи з офіціалами. Але вибору немає. Домовляємось про зустріч. Показую машину. Сергій (майстер з видалення вм'ятин) каже, що має допомогти. І одразу питає, чи потрібно зберегти карску на ребру. Я посміхаюсь і кажу, що там вже нема чого берегти. Пояснюю, що головне зберегти кришу від шпатльовки. Домовляємось, що наступного ранку я привожу автівку. При заїзді в бокс Сергій помічає ще дві невеликі вм'ятини у той самій задній чверті з боку пасажиру. Даю погодження і на їх видалення. Сергій ще раз (!) питає, чи точно може не намагатись зберегти лако-фарбове покриття. Я даю добро навіть знімати фарбу у місцях глибоких вм'ятин. Потиснули руки. Домовилися, що щоб він не поспішав, і я теж міг свій день розпланувати, машину заберу на наступний день. Але вже того дня я отримав дуже розгорнутий фото- та відеосет з ремонту машини, і у 15 годині мені написали, що я можу її забирати.
Відео процесу якось викладу, але пізніше. Хоча лише вони дадуть повне розуміння складності робіт та контрасту "було-стало", але не хочу зараз гратися із завантаженням до Ютубу. А от фото викладаю одразу.
Процес:
І бажаний результат таки отримано:
Форму ребра жорсткості криші було майже відновлено! Кіло шпатльовки тепер там не буде потрібно. Ще було дуже приємно, що Сергій навіть знаючи, що я ставлю скоро авто на фарбування, усе одно обробив "рани" моїй Кішці чорним грунотом, щоб, по-перше, ці міста не покрилися корозією, а, по-друге, не так кидались у очі. По грошах загалом вийшло 3500 грн (трохи більше 80$), а саме по 500 грн за кожну з дрібних вм'ятин та 2000 за глибоку на ребрі криші. Десь таку суму (до 4000) я собі і уявляв по ітогу нашої першої зустрічі із Сергієм, тому ціна мене повністю задовільнила. Єдине, що засмучує, що я ці кошти не вирахував із "винуватця події". Але ж після драки кулаками не машуть.
Ну і на цьому роботи "з технічки" перед фарбуванням було тимчасово припинено, бо далі із фарбуванням авто вже не можна було тягнути. Плюс, ще з початку осені свого часу чекав отакий апгрейд передньої частини кузову Кішки:
Людина необізнана не зрозуміє що це. А от той, хто у темі, зверне увагу на розмір арок.
І ось 28 січня 2025 року відбувся момент "Х" - машина стоїть у боксі у малярів. Дату зафікусавали. Фіксуємо і пробіг - 375373 км.
На цьому поки усе. Але далі буде! Тож, до зустрічу у блозі моєї Чорної Кішки!
Ой, пітніє - значить працює! )))
Як колишній спортсмен таки підтверджую - пацієнт пітніє? Значить живий! )))
Ото на фото я на якомусь другому, чи якому курсі, і в куточку - старий друг, так )) Абсолютно безпроблемна і на диво надійна машина, з усіма цими спогадами з молодих часів і досі ) 390 чесних тисяч км )
Якось декілька років назад подумав - чи не прикупити нову. І в бюджеті до 30-40 тисяч грн я не знайшов нічого гідного, навіть близько. Отакі вони, речі з минулого ))