Закінчення великої літньої подорожі

Як я вже обмовився в минулому дописі, заночували ми цього разу в Хільдесхаймі і продовжили наш маршрут прямісінько до Бремена:

Ранок розпочався із прогулянки та знайомством із містом, де ми переночували. А подивитися тут дійсно є на що. Місто засновано Карлом Великим близько 800го року, коли він намагався взяти саксів під контроль і на кожній щойно завойованій території він негайно засновував графства та єпископства , щоб довести до північної та східної Саксонії конституцію графства, закріплену у Франкській імперії. Отже, припаркувалися ми біля Хільдесхаймського собору і пішли гуляти містом. Собор Успіння Пресвятої Богородиці - це одна з найважливіших дороманських будівель у Нижній Саксонії та одна з найстаріших єпископських церков у Німеччині. Він побудований у 872 році під керівництвом єпископа Альтфріда як трибанна базиліка на хрестовому плані з двоярусною західною будівлею. З 1985 року будівлі та мистецькі скарби разом із церквою Св. Михаїла були внесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Будівля Хільдесхаймської семінарії вперше згадується у 1321му році. Сьогодні будівля використовується виключно для конференцій і навчальних курсів.

Базиліка св. Годегарда побудована між 1133 і 1172 роками і є одним із найважливіших зразків романської архітектури в Німеччині з її класичними пропорціями. У 1963 році Папа Павло VI нагородив її титулом малої базиліки. Раніше вона належала до бенедектинського монастиря. 

30-метрова вежа Кервідер ("повертайся назад") є останньою оборонною вежею, що залишилася з оригінальних чотирьох веж міських укріплень.

Церква Св. Ламберті в нинішньому вигляді збудована на місці первісної 2голової церкви у 1474-1478 рр. 

"Кошачий фонтан" відтворює легенду Гільдесгайму про "відьом-кішок".

Церква Святого Хреста розташована лише за кілька сотень метрів на схід від собору і веде свою історію з 11го ст.

На постаменті біля церкви св. Андрія зображено легенду про Хукапа з Зіґенберга. Так зловісна стихійна істота стає гобліном, який, втілюючи нечисту совість, стрибає на спину злодіїв. На зображенні, яке покликане служити застереженням для всіх злодіїв, молодий крадій яблук є тим, хто страждає таким чином.

Церква св. Андрія є однією з головних церков у Хільдесхаймі. Церковна вежа висотою 114,5 метрів є найвищою церковною вежею в Нижній Саксонії. Будівництво готичного храму відбулося в 1404 році, а вежі - аж в 1503му. У вихідні та святкові дні церковна вежа відкрита для відвідування за окрему плату, на неї можна піднятися по кам’яним гвинтовим сходам. Пройшовши повз дзвіницю та годинниковий механізм, за 364 сходинки ви потрапляєте на оглядовий майданчик.

У 1985му році було відновлено ренесансний фонтан 1540го року. Його відтворили за старими моделями, переважно на основі Дванадцяти героїв-переможців Старого Заповіту Георга Пенча.

Будівля м'ясників-косторізів 1529го року на ринковій площі перед ратушою є найвідомішим фахверком в місті.

Будівля ратуші рахує свій вік аж з 1325го року. Кілька разів перебудовувалася і капітально відновлена після 2ї СВ у 1954му році. 

Імператорський будинок у 1587 році став перший кам'яним житловим будинком міста. Будівля епохи Відродження була зруйнована під час повітряного нальоту 22 березня 1945 р. Частини фасаду були інтегровані в нову будівлю на Старому ринку, завершену в 1998 році.

До втоми налазившись містом ми порухалися далі, хоч і не дуже далеко, бо натрапили на замок Рьоссінг. Замок вперше згадується у 1133-1134 рр. у зв'язку з його знищенням єпископом Хільдесхайма. Теперішня будівля замку зведена у 1579-1589 рр. і йдосі належить родині фон Рьоссінг. Час від часу власники відкривають його для проживання як готель.

Далі на нас чекав замок Маріенберг, що став місцем зйомок німецької "казки про 12 місяців" та екранізації казки братів Грімм "Різношерстка". Цей історичний замковий комплекс побудував король Георг V Ганноверський з 1858 по 1869 рік для своєї дружини Марії. Замкова гора була легендарним місцем завдяки легенді про гномів у Маріенбергу, яким королева поставила невеликі пам’ятники біля входів і виходів із замку. Нинішні власники замку не змогли зробити нічого ліпшого, аніж продати автентичне начиння замку на різних аукціонах, але провести капітальний ремонт будівлі та укріплення замкового схилу вони фінансово не витягували. Молодий принц вже навіть готовий був передати замок державі за символічне 1 євро (бо в ремон треба вкинути десятки мільйонів), але правнук останнього німецького імператора Вільгельма II в останній момент сказав своєму нащадку "ніт" і зрештою у 2020му році замок разом із інвентарем перейшов у власніть Фонду замку Марієнберг.

Далі в нас по марштуту був замок Хямельшенбург, що вперше згадується у 1356 році. Зі своїми колекціями мистецтва, садами, водяним млином, господарськими будівлями та церквою він вважається шедевром Везерського Відродження. У 1993 році замок було передано приватному фонду з метою збору коштів для збереження замку та інших призамкових будівель відповідно до їх статусу історичних пам’яток і забезпечення їх використання.

Замок Швьоббер побудований у 1570-х роках поблизу Кенігсфьорде. Це ще одна з найважливіших будівель епохи Везерського Відродження, яка колись славилася своїми садами. Сьогодні він використовується як висококласний 5-зірковий готель. Ресторан високої кухні «Хільмар» у готелі під керівництвом Стефана Крогманна був нагороджений зіркою Мішлен у 2024 році.

Після цього ми заїхали до містечка Хамельн, що фігурує в легенді братів Грімм про Хамельнського щуролова. Згідно з нею, флейтист, якого ошукав магістрат міста, відмовившись виплатити винагороду за позбавлення міста від пацюків, за допомогою гіпнотизуючої мелодії вивів за собою міських дітей, які потім згинули. Такого плану історії були поширені в багатьох європейських країнаї того часу. Наприклад, шведська письменниця Сельма Лагерлеф в 1906 році у романі «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусями» вставила епізод, де головний герой Нільс за допомогою дудочки виводить із замку Глімінгегус полки сірих пацюків і заводить їх світ-за-очі. Сельма Лагерлеф протиставляє сірих пацюків-загарбників «благородним» чорним пацюкам, які споконвіку жили в замку і заслужили загальну повагу.

Хамельн пропонує майже повний історичний пейзаж міста з великою кількістю чудових фахверкових і кам’яних будинків на його головних вулицях, багато з яких датуються епохою Відродження. 

Лейстхаус побудовано у 1585–1589 рр. у найкращих формах епохи Відродження, зараз тут знаходиться музей міста

Весільний дім - монументальний міський будинок для проведення фестивалів і свят, побудований у стилі Везерського Ренесансу  між 1610 і 1617 роками

Церква св. Боніфація веде свою історію від 800го року. Після реформації вона занепала і використовувалася як склад.

Далі мій навігатор повів мене на Хессіш Ольдендорф, щоб поглянути на Мюнхаузенхоф - схожа на замок садиба баронів фон Мюнхгаузен, зведена в стилі Везерського ренесансу у 1583му році.

І тут моя доня видивляється на своїй карті, що місто Хессіш Ольдендорф згадується в казковому маршруті через легенду про Баксманна. Вважалося, що Корд Баксманн надбав свій капітал шляхом пограбування та шахрайства. Після смерті він продовжував спричиняти лихо в місті. Через його похилий вік, більш ніж нетиповий для того часу, громадяни вважали, що він уклав угоду з дияволом. Його кілька разів хоронили, але він повертався з похоронною процесією назад.

Наступною зупинкою став замок Шаумбург - раніше, ймовірно, Шауенбург, тобто замок, з якого відкривався гарний вид на околиці. Так, дійсно, з замкової тераси маємо чудові краєвиди на долину річки Везер. Він дав назву родині графів Шауенбург і Гольштейн, а також регіону Шаумбург, пам’яткою якого і є цей замок 13го століття.

Замок Бюкебург був нашою наступною туристичною зупинкою. Це спадкова резиденція дому Шаумбург-Ліппе (навіть сьогодні), правлячій династії однойменного князівства до 1918 року. З 1560 року Отто 4й Шаумбурзький всього за 4 роки перетворив оригінальний оборонний замок з ровом на репрезентативний чотирикрилий палацовий комплекс у стилі Везерського Відродження. З 1922 року окремі приміщення були відкриті для відвідувачів, зокрема замкова каплиця, Золотий зал і велика бальна зала. З травня 2004 року замкові конюшні є домом для Бюкебурзької школи верхової їзди, де демонструється та культивується кінне мистецтво європейських епох з 11 по 17 століття. Замок Бюкебург також є місцем проведення різноманітних фестивалів і виставок. Державний архів Нижньої Саксонії в Бюкебурзі розташований у східному крилі замкового комплексу

Власне місто Бюкенбург виросло навколо замку, тому тільки ти виходиш через центральні ворота, як вже опиняєшся на ринковій площі. Ще пару кроків і маємо і ратушу, і головну церкву. Міська церква була побудована в стилі Везерського Ренесансу і вважається найважливішою церковною спорудою раннього протестантизму в північній Німеччині. Новий палац був побудований у 1896 році як резиденція вдови для принцеси-матері Герміни, уродженої принцеси Вальдек-Пірмонтської. Нині тут розташоване професійно-технічне училище.

Після цієї прогулянки ми посунули на північ. По дорозі ми зупинилися, щоб сфоткати оригінальний монумент у Відензалі, який присвячений одному з найбільш впливових та визначних поетів-гумористів та художників-карикатуристів - Вільгельм Буш. Сьогодні вважається одним з піонерів коміксів, а його «Ілюстрювані історії про Макса і Моріца» - це просто щось неймовірно класне, як в нас гуморески Остапа Вишні.

Продовжуючи рух на північ ми зробили коротку зупинку біля монастиря Шинна - колишнього бенедектинського монастиря, заснованого у 1148 році графом Вільбрандом 1м Локкум-Галлермундом. Після вимирання графської родини монастир було розпущено, а його будівля аж до середини 1980-х років використовувалися як стайні для свиней і овець. З квітня 2012 року у фахверковій церкві на території монастиря працює невелика виставка, яка демонструє результати археологічних розкопок 2009-2011 років.

Останньою туристичною атракцією в цей день став центр містечка Нінбург, що на річці Везер. Це місто зазначено на казковому маршруті, бо звідси пішла народна сатирична пісенька про дівчинку з Нінбурга 😀

А далі ми вже попхнули прямо до Бремена, де і заночували, а вранці пішли гуляти знайомитися з містом. Це був наш останній день подорожі маршрутом казок. До речі, Бремен з 2023го року - місто-побратим Одеси. Бремен був заснований у 787 році Карлом Великим як єпископська резиденція. Знайомитися з містом ми почали з найколоритнішого району - Шнор. Це середньовічний район старого міста Бремена і, мабуть, найстаріший центр поселення. Своєю назвою район зобов'язаний старому суднобудівництву. Коридори між будинками часто пов’язували з професіями чи об’єктами: наприклад, там була зона, де виготовляли мотузки та шнури (Schnoor = шнур), і прилегла зона, де виготовляли дріт і якірні ланцюги (Wieren = дріт). Численні будинки 17-18 століть досі збереглися і створюють романтичне враження про життя минулих часів. Розписувати немає чого, краще погляньте:

Бременський собор св. Петра відноситься до місцевої Євангелічної церкви, що поєднує лютеранські та реформістські традиції, а будувався він взагалі як католицький храм 😀 На місці сучасного собору св. Петра перша церква була побудована у 789 році Св. Віллегадом. Сучасна будівля відноситься до 11го ст., спочатку її споруджували в романському стилі, але в 13му ст. намітився поворот у бік готики.

Собор знаходиться в старій частині міста на Ринкової площі по сусідству з міською ратушею та статуєю Роланда - об'єктами Світової спадщини ЮНЕСКО. Бременська ратуша - яскравий взірець поєднання готичної архітектури (бо збудована у 1405-1410 рр.) і Везерського Ренесансу (бо перебудована у 1608-1612 рр.). 

Бременський Роланд з'явився у 1404му році і уособлює Роланда - паладина першого імператора Священної Римської імперії Карла Великого та героя битви при перевалі Ронсево. Статуї Роланда з'являються в численних містах колишньої Священної Римської імперії як емблеми міських свобод, серед них в Бремені - найдавніша із збережених зразків.

Поруч знаходиться всім відомий пам'ятник бременським музикам.

Костел Пресвятої Богородиці - найстаріший костел Бремена, який зберігся до наших днів (1100 р.б.). 

З 1909 року на західній стіні північної вежі знаходиться кінна статуя прусського фельдмаршала Гельмута фон Мольтке, адже церква Богоматері також була церквою для Бременського гарнізону з 1867 по 1919 рік.

Нова ратуша в стилі неоренесансу "приросла" до старої у 1913 році, адже місто росло, як і кількість чиновників)))

Церква св. Мартіні вперше згадується у 1229му році, сильно постраждала від бомбардувань 1944го року та була відновлена у 1955-1960х рр.

Сучасна будівля церкви св. Стефана сягає корінням 14го ст., також зазнала руйнувань під час 2ї СВ та була відбудована в дещо спрощеному вигляді у 1947-1959х рр.

А далі була довга дорога додому. З одного боку тре було їхати по довшому маршруту через Кассель, бо через Кельн були якісь дикі затори. А з другого боку шопінг треба було теж перетерпіти, бо дівчата вони і в Німеччині дівчата)))

Можливо в дописах про попередні дні подорожі хтось помітив, що в Гольфа якогось дива з'явилися зимові диски на задній осі + горіла лампочка тиску в колесах на панелі приладів. Вся справа в тому, що у 2й день подорожі лихо прориваючись через ліс навпростець до замку Валленштайн я пробив переднє праве колесо, а у зв'язку з тим, що це було в суботу, а в неділю мені ніхто нічого не відремонтує, я прийняв рішення перекинути на перед літні колеса з задньої вісі, а на зад кинути зимові, щоб не зменшити їм шкоду від літньої експлуатації. Але заміна коліс була ж вдома, а халепа спіткала мене за 130 км від дому. Задувати герметик в колесо я якост не горів бажанням, а тиск в ньому падав з 2.5 до 1.5 за 15 км, якщо їхати не швидко, інакше ще швидше. Тому з постійними підкачуваннями і лише сільськими дорогами ми довго добиралися в той вечір додому... Вже після подорожі я відремонтував колесо попри застереження, що мою гуму вже давно треба на смітник, а не ремонтувати за 2 місяці до початку переобування на зиму. Цього разу ремонт обійшовся вже в 23.5 євро, що помітно дорожче минулорічного. 

Тим не менш я планував доїздити теплий сезон на всесезонці, якою б зношеною на зовнішніх ламелях вона не була))) А Гольф на наступний день після ремонту колеса розміняв вранці 248 т. км.

Ціна питання 23 EUR, Пробіг 248000 км.