Доброго здоров'я, шановна спільното!
Попереджаю, що даний допис містить багато приємних спогадів, світлин з посмішками та в цілому, можливо, не відповідає ситуації в країні.
Але не написати про свої враження теж не можу.
Почну з того, що живемо ми в 40 кілометрах від кордону, у славнозвісному обласному центрі - Суми! В Сумах безпекова ситуація залишається напруженою через постійні обстріли. Нещодавно, у ніч на 30 січня, ворог завдав удару по десятиповерховому житловому будинку загинули люди.
Це так, для розуміння з яким бажанням ми їдемо кудись подалі.
Основна мета нашої поїздки, це сходження на найвищу гору України - г. Говерла. У зв’язку з тим, що на сходженні буде мій батько, задача потрапити в погодне вікно, тобто коли вона буде ідеальна: сонячна, без осадів і вітру. Для цього плануємо приїхати на трохи більший період, відпочиваючі до та після сходження.
На роботі беру відпустку на цей період, у дітей канікули. Батьки їдуть потягом з Одеси і ми, зустрічаємо їх на вокзалі в Татарові.
Виїзд з Сум та дорога до Тернополя, нічим не запам'яталась, тут ми гуляємо по центру міста та вечеряємо в Файному місті, ночівля у друзів.
Потім дорога до Татарова, де вже заброньований будиночок.
Перший день - поїздка та прогулянка Буковелем. Місцеросташування помешкання не погане, всього 20 км., або 30 хв. до гірськолижного курорту Буковель. Нам везе з погодою, їхали по сухій дорозі, а по приїзду пішов сніг. Тому на всіх локація, як в зимовій казці.
Треба відмітити настрій, люди посміхаються, відпочивають одним словом.
Так минуло 8 днів чудового відпочинку. Якщо підсумовуючи Карпати зимою хороше місце для відпочинку. Багато локацій де можна відпочити на любий гаманець, підходе не тільки для лижників, а і любителям природи, діткам. Раджу всім хоч один раз з’їздити та особисто насолодитись чистим повітрям та гостинністю місцевих.
Дякую всі хто дочитав, все буде Україна!
Пробіг 106000 км.
Походи в гори - сімейний відпочинок, на зимовій Говерлі не в перший раз. Цього року молодше покоління (старша дочка) йшла без настрою, так що старшому поколінню, напевно більше сподобалось.
Все воно відносно для кожного по своєму. В тому будинку в який прилетіло тільки в третьому під'їзді на 10 поверсі жили ми з 1995 чи 1996 по 1998. Це вважай початок коли ми осіли в цьому районі коли багатьох будинків які є тоді ще не було а було багато вільної території коли були малими ми весь район тепер вже забудований облазили.