Заміна втулок переднього стабілізатора

І так, оскільки втулкам переднього стабілізатора прийшов кінець, я планував місяці ще три назад замінити,  сам не хотів, але на сто чекав чергу аж до нового 2025 року, тому прийшлося самому. 

Тож, для заміни треба:

• Накідний ключик на 13.
• Трєщьоточка маленька з головкою на 13.
• Яма.
• Два домкрати, а якщо є три, то ідеально.
• Ведешка
• Нігрольчік.

• 

  
  

  Заганяєм тачку на яму. Страхуємо, домкратимо. Знімаєм одне якесь колесо, якщо у вас два домкрати, то знімаємо обидва.

  
  

  

  
  

  Та нам буде зручно відкрути верхне кріплення кронштейна стаби. Заливаємо все ведешкою, перекурюємо та пробуємо відкручувати, і о боги все добре відкручується, бо якась розумна людина колись давно при заміні намазала болти нігролом і воно все пошло як по маслу. 

Далі залазимо в яму і начинається трохи гемору.

• 1Там другий болт кріплення кронштейна. І його там проболематично відкрутить. Його можна трохи відпустить, але првністю не відкрутиш, бо він упреться в кузов. Тому згадуєм добрим словом інженерів і берем доску, ложим, з однієї сторони на неї під підрамник брусок для страховки. Потім берем домкрат, який у вас є, піддомкрачуємо підрамник.
•  2Берем головку на 18 з трещьоточкою мочною, і откручуєм откручуємо трохи болт підрамника. Потім на іншу сторону підрамника з бруском тоже трохи опускаємо і знову єбашимо ту що починали повністю. Витягуєм болт, і домкратом опускаємо настільки, щоб можна було зняти кронштейн і втулку. 

Ця вся процедура дуже геморна, тому поминать добрим словом інженерів порийдеться часто. 

Крч, все витягнув, поставив нову встулку, жовтеньку, храни її бог, що довго їздила. Збираєм все назад, мажем обільно болти нігролом, щоб потім в майбутньому все откручувалося гарно, бо потім всерівно колись прийдеться міняти ще, бо наші дороги суворі))

Зажимаємо назад підрамник, але не повністю й перезодимо на іншу сторону й повторюєм ту саму процедуру. Ставим домкрат під підрамник, відручуємо його, опускаєм, потім відкручуєм кронштейн, усе знімаєм, міняєм, закручуєм. 

Тоді зажимаєм підрамник добряче, ставим колеса, залазим назад у яму і ще раз пробуєм затягнути болти на підрамник).

Далі радуємся відсутності гуркоту в салоні по хєр..вій дорозі. 

Нічого такого надскладного немає, але для цієї процедури треба трохи помучатись, у мене це зайняло біля 4 годин. 

Вибачаюся, що мало фото, бо коли робив то через часте згадування добрим словом геніальних інжерів, яких нам нашим скудим умом не панять, забувався зробити поетано фото. 

Нехай ваші підвіска ваших залізних коней їздить довше!