Згадуємо осінню подорож до Закарпаття

За цей рік я встиг багато де поїздити. Остання подорож була у жовтні, але якось забув написати про неї.
Після golf mk3, всі подорожі є дуже зручні. Втоми немає ніякої. Можна їхати і їхати без зупинок у будь-який час, незалежно від температури на вулиці.
У жовтні випало кілька вихідних поспіль, і я вирішив на 4 дні з'їздити з друзями у подорож.

День перший
Потрібно було дістатися готелю на Закарпатті, але дорогою була можливість заїхати подивитися на Кам'янський водоспад. Хоч це і заповідник, але під'їзд до нього жахливий. Приїхавши туди і поблукавши трохи, знайшли ми ще доріжку на Мертве озеро. В принципі, один раз можна побачити. Восени там досить гарно, є де перекусити. Але робити там особливо нема чого. Зі зв'язком там теж проблеми. Бачив навіть місця кемпінгу, люди користуються.
Потім поїхали до готелю. Жили ми у селі Карпати біля Мукачева.
Цього дня проїхали десь 450 км. На машині їхали напевно годині 8. І на водоспаді гуляли трохи більше двох годин. Все пройшло без напруження. Дороги дуже добре зроблено, за винятком під'їзду до самого заповідника (а в'їзд то платний).

День другий
Ми мали на меті поїхати на озеро Синевір. Дуже красиві гірські дороги. Відповідно, ми заїжджали у різні місця що були дорогою. Спочатку це був Центр реабілітації бурих ведмедів.
Потім Еко-парк Долина Волків. Там навіть дозволяють годувати тварин, їжею яку вони самі продають. Тут мене успішно вкусив верблюд за трицепс руки, поки ми намагалися сфотографуватись з ними. Мені пощастило, що було прохолодно, і я був у дуже товстій кофті. Витер його слини і пішов далі. Верблюда звали Жора (негідник).
Далі вже було Озеро Синевір. Із під'їздом до нього були проблеми. На дорозі намагався розвернутися автобус і застряг за своїми габаритами, оскільки біля нього стояв ще один автобус. Рух в обидві сторони було заблоковано. Ну, я поставив машину, йти було недалеко. На самому озері дуже гарно, але є застереження. Дуже важливо, в яку погоду їхати. Цього дня було чисте небо, світило сонце. Я не впевнений, любив би мені якщо був би дощ та похмура погода.
Того дня були ще плани, але їм не судилося збутися. Автобус що блокував дорогу прибрали. Але утворилася пробка за кілька кілометрів. Дуже довго довелося виїжджати. В інші місця ми просто не встигали до закриття. В результаті ми поїхали повечеряти і назад у готель. Проїхали лише 235 км.

День третій
Цього дня ми вирішили присвятити замкам. Дуже стандартний маршрут. Замок Сент-Міклош, Паланок. Дорогою заїхали на завод Шато Чізай. Виявилося, щоб потрапити на екскурсію – потрібно резервувати дату та час заздалегідь. Ми прибилися до якогось туру гурту, але на дегустацію не потрапили. Не було місць.
На обід поїхали на Чизай Мала гора. І смачно та красиво. Ресторан знаходиться між виноградниками.
Насамкінець вирішили заглянути на Ферму оленів. Там поряд ще є ранчо з тваринами, у результаті ми трохи переплутали і пішли не туди. На ферму ми таки потрапили не перед самим закриттям.
Далі у готель. Усього 206 кілометрів, але з пригодами. Їхав по Waze навігатору, вже було темно. Я не звернув увагу, що він перебудував дорогою маршрут не через Мукачівську об'їзну, а через села. Коли з'їхав з головної дороги, то подумав, що може і зріжу трохи. Такими ***ками я давно не їздив. Найдорожча для позашляховиків. Є гарні місця, але я туди ніколи більше не поїду.

День четвертий
Пройшлися пішки до замку Граф Шенборнов. І поїхали додому.

Підсумок
Відпочинок удався, нам сподобалося. Витрата на пасаті як завжди радує. На пальне витратив 2656.66 UAH (98 USD)

Гірські дороги, трохи блукання бездоріжжям і обгони дали про себе знати. Самим авто, я дуже задоволений. Комфортний для мандрівок.
Зберіг уривки записів із відеореєстратора. Гарні дороги.