Лобаш та інші пригоди останнього часу.

Давно не було постів… вже прям кліше) Але їх реально давно не було. Чому? Певно тому що нічого особливого, та і не особливого не відбувалося. Я все ще чекаю коли настане омріяний день і Лексі поїде на зварювальні роботи, але не сьогодні). 
 Але, дещо все одно відбувається, тож вирішив зібрати все в один пост, щоб не займатися графоманством.

 Почнемо з неприємного епізоду, який ясно мені дав зрозуміти що я занадто самовпевнений. Якимось чином мені вдалося дуже неприємно порізати колесо.

Не питайте як, сам не знаю. Скоріше за все бардюр. За ці колеса і диски сильно я не переживаю, поки що, бо вони потребують реставрації. На них я придбав Лексі, а наступного дня одразу зняв і забув до зими.

 Отже: Виявилося що окрім домкрата у мене нічого нема. Ключ є, але він не підходить під гайки, він навіть в отвори не пролазить. Запаски теж нема, на її місці досі газовий балон. І от стою я з домкратом і думку гадаю… 

 Мені щастить зі знайомствами, і добрі люди привезли і докатку, і до шиномонтажа довезли, і там ключ без застави мені дали… Поставив докатку, докотився до шиномонтажа, і ніби зробили колесо, але в місці порізу його прям росперело, як на фото вище. Їздити люблю швидко, тому з таким нюансом кататися не варіант, тож замовив собі пару на заміну. Як виявилося пізніше, можна було нічого не купувати. Певно молодий хлопчина на шиномонтажі поставив звичайну латку замість армованої, тому був такий ефект, то мені пояснили а не я такий розумний. Але «нові» колеса вже є, а ці тепер хороші, тому вони і поїхали на фронт на вовчанський напрямок, бо хлопцям завжди треба. Собі взув Michelin pilot alpine.

 Далі я примудрився погнути продольну тягу

Може не дуже видно, але її трохи скрутило. Як? На повному газу на швидкості +/- 30/40 км/г влетів у неприємну яму. Удар був сильний тому одразу поїхав на сто дивитися чи все ок. Тягу вирівняли, сайленти всі цілі і еластичні. Тож можна сказати легко відбувся.

Ну і кульмінація на сьогодні: Лобаш.

Ні, я не міняв лобове, але…

 Ще з першого дня помітив шо є якісь підтьоки на склі з середини. В перший наш день, коли гнав її з Києва я швидко не їхав, вона через поганий розвал була непередбачувана, тому тоді швидкість була 100-110. Але згодом помітив проблему, після 140 зʼявлявся свист з під лобового у районі стику з дахом, а на швидкості 220+ в машині взагалі неможливо було знаходитись. Останньою краплею стали краплі води які текли по лобовому всередині машини після мийки.

Але міняти саме скло я категорично не хотів, бо нащо міняти оригінальне, хоч і попісочене але ціле скло? Тому сьогодні Лексі пройшла процедуру переклейки скла, а там подивимося як воно буде.

 Окреме це підготовка до цього процесу. Власники рідких машин знають, що неможна просто приїхати і щось купити, а перед тим як кудись лізти, треба вивчити питання, цим я і зайнявся. Перше питання було стосовно верхньої резинки(молдінги) лобового скла. Купити нереально. Везти на вибір зі: Еміратів, США або Японії, цінник +/- 3.5к і чекати від двох тижнів. Тому довелося відмовитися від оригіналу, але хлопці ідеально підібрали замінник. Далі виявилося, що це не єдине що треба, бо треба нові резинки ущільнювачі

, це знайти виявилося знайти значно легше і чекати декілька днів. Ціна неприємна, але треба! Тож:

Ну і все. Сьогодні зранку загнав до хлопців, все зробили.

а тепер сиджу чекаю поки до сохне клей і можна буде їхати, тож користуючись часом пишу вам про наші пригоди. Всім тільки рівних доріг і тільки приємних пригод.

Бюджет:

ремонт колеса 1: 250 грн.

«Нові» колеса: 4000 грн.

Ремонт колеса 2(як його таким хлопцям відправляти?) + перевзування: 400 грн.

Ущільнювач до лобового: 2050 грн.

Робота по переклейці: 1900