Пригоди Пончика у 2024 році. Заміна лобового скла та супутні роботи з наведення "марафету" по даху авто.

Усім привіт!

Серед власників Mitsubishi Galant 9 у їх переписках доволі часто зустрічав твердження стосовного того, що при заміні лобового скла через 3-4 роки навколого нього з'являються осередки коррозії. Особливо у тій зоні, яка примикає до верхньої частини "лобового". По своєму досвіду можу сказати, що це ствердження є коректним лише частково. Чому? Які нюанси чекають на власників Galant 9, якщо лобове скло на їх автівках потребує заміни? Про це нижче на прикладі нашого Поничка.

На автівці моєї жінки оригінальне лобове міняли ще у далекому 2014 році. Зробили це через велику кількість дрібних сколів, які з'явились як результат постійних "польотів" по трасі (перші 250 тис.км свого пробігу машина "прожила" саме у трасовому режимі). І якось лобове, посічене камінням, отримало фінальну "кулю у лоба" - від чергового камінця з'явилась тріщина, яка постійно збільшувалась із часом. Десь у ті часи Галанта якраз планував подарувати мій майбутній тесть моїй на той момент ще просто дівчині Вікторії. Віка, яка тоді ще жила у Маріуполі, якось зателефонувала мені із питанням, що робити зі склом на її машині. І я висловив думку, що адекватним був лише один варіант - міняти скло на китайське. Купувати оригінал - то фантастика, бо навіть при ціні авто у 10-12 тисяч $ (а Галант на той час десь приблизно десь так і котував) встановлювати скло вартістю 400-600$ - це не зовсім доцільно. Точніше, взагалі не доцільно! Намагатись "оживити трупа", і ремонтувати тріщину? Але ж авто не на продаж. Тож, і цей варіант відпадає.

Коли Віка спілкувалась із майстрами, вона по моїй пораді попросила, щоб при демонтажі скла вони роздивились стан кузову під ущільнювачами. Жодних проблем тоді не було виявлено. Так успішно і прокаталось нове китайське скло трохи більше 10 років на нашому Галанті. І, думаю, що воно б експлуатувалось і далі ще роки зо два-три, якби я не помітив наприкінці минулого 2023 року поодинокого невеличкого "рижику" у районі примикання склад до криші. Я спостерігав за цією плямою корозії усю зиму. Вона доволі швидко збільшувалась у розмірі. З часом з'явилася ще одна плямка. А потім я якось "забив" на цю тему. Але у якийсь момент напочатку осені цього року, забравши машину з мийки, я побачив такий "жах" на криші:

Здалеку, якщо не придивлятися, воно майже не було видно. Але у наближенні виглядало вже лячно:

Я зрозумів, що з такими темпами деградації металу, навесні у мене замість класичного седану може вийти гібрид кабріолету та седану. Просто варити та фарбувати кришу без заміни лобового, яке вже від нереальної кільксті дрібних сколів просто сліпило влітку, сенсу не було. Тре поєднувати ці роботи.

Домовляюсь з малярами та їх майстрами по склу. Замовляємо наперед скло XYG. Питаюсь у "скляра" Віктора щодо гарантій на скло. Ну, у сенсі, якщо скло приїджає із дефектами, хто несе відповідальність та затрати на його заміну на інше? Віктор відповідає, що брак скла - це єдиничні майже виключні випадки, бо його поставщики завжди привозять якісний та цілий товар. І це його зона відповідальності. Але мене напрягла ну дуже приємна ціна у 65$ за скло на фоні цін від 80$ у всіх інших пропозиціях у Інтернеті. І не дарма. Скло приїхало з царапкою. Вона була незначна, але я відмовився ставити це скло. Віктор пропонує привезти скло того самого виробника, але вже за 85$ (ціна, начебто, зросла через необхідність везти інше скло з Харкова, і якщо воно потрібно швидко, то тре доплатити за послуги Нової Пошти). Різниця у вартості мінімальна, але мені цей розклад не дуже сподобався. Починаю дивитись самотужки, які варіанти доступні. По виробниках на той момент було лише два варіанти - той самий XYG за 80-100$ або оригінал за 370-450$. Вирішив таки замовляти повторно у Віктора нове скло XYG за 85$. Коли Віктор маякнувся, що друге скло приїхало цілим, стикуюсь з малярами. Через декілька днів моя машина приїджає до них для старту робіт. Домовляємось по термінах, що заміна скла, поварка та фарбування займуть тиждень або біля того.

Мені було дуже цікаво, що ж там коїться під склом загалом з урахуванням того, що видно ззовні. Зазвичай, там картина набагато гірша. Тому прошу одразу після демонтажу "лобового" зробити фото, щоб було зрозуміло, що ж ми там маємо. Але через декілька днів після того, як я привіз авто, русня устроїла нам перший серйозний осінній блекаут. Одеса тоді фактично майже без світла сиділа 2 чи 3 дні. А потім ще тиждень з великими перебоями та аварійними графіками. Почекав десь тиждень звіту по роботах від малярів. Але жодної "вістки" не отримав. Вже подумав, що машина просто стоїть. Написав сам. І як виявилось, скло вже демонтовано та було розпочато сварні роботи. Рамка кузову навколо лобового скла виглядала так:

Хоча для людини, яка жодного разу не стикалась із серйозними роботами щодо ремонту кузову, ситуація може здатись жахливою, але по факту кузов Галанту, якому на той момент вже виповнилось майже 18 років, витримав випробування часом дуже гарно! Жодної сквозної дірки не було виявлено. Але маляр вирішив не випробувати долю та усе ж таки вирізав та замінив усі самі проблемні місця, бо товщина металу там доволі сильно зменшилася. Але потім показав мені усі ці вирізані шматки, зачишені до металу, щоб я на свої очі побачив відсутність дірок та був спокійним.

І тут я хочу зупинитись на важливому моменті, на який треба звернути увагу власникам Mitsubishi Galant 9, яким доведеться міняти лобове скло. Навколо нього є 3 накладки-ущільнювачі - один зверху та по одному в районі передніх бокових стійок кузову. Верхній - "універсальний", то турбуватись стосовно нього не треба. До речі, коли встановлювали нове скло на мій Галант, мене набрав скляр та запропропонував за 10$ поставити новий, бо мій хоч і був цілим, але вже став "дубовим". Само собою, я погодився. А от з боковими ущільнювачами треба бути дуже обережними, бо на нові ціна геть неадекватна: щось у районі 120-150$ за штуку (!!!). Тому обов'язково попередьте своїх майстрів, щоб вони знімали "рідні" бокові ущільнювачі ваших Galant 9 дуже і дуже обережно. Інакше заміна скла вийде ой якою недешевою! Ущільнювачі Пончика, дякувати богові, знялися нормально та були встановлені обратно без проблем.

Ще були "приколи" з підбором фарби. "підборщик", з яким працював мій маляр, на той момент був у лавах ЗСУ. "Альтернативний" щось невнятне мямлив щодо фарби Галанту і не міг пробити її код. Я пригадую, що дуже напрягся, почувши цю тему, і сам знайшов код фарби заядки Екзісту - "A56 Kage Blue". Спецільно лишаю тут, бо, можливо комусь у майбутньому знадобиться, якщо ваш підборщик теж буде тупити. 

Трохи менше ніж за 2 тижні з моменту, як я віддав машину малярам, я її забрав додому. Це було 26 листопаду 2024 року. Пробіг Пончику на той момент складав 398852 км. 

Дах вигядає так:

Математика загалом вийшла наступна:

250$ - поварка та фарбування даху;

85$ - китайське скло XYG:

10$ - універсальний верхній ущільнювач лобового скла;

36$ - робота скляра по демнтажу старого скла та встановленню нового.

Загалом - 381$. Дуже непогано, як на мене. І не дивлячись на усі форс-мажори із світлом та з затримками скляра при устновці нового скла, терміни ремонту склали трохи менше 2 тижнів. Маляру Андрію тверду п'ятірку за роботу!

А взагалі хочу вам сказати, що я просто "прусь" від кольору Галанту. Цей колір штормового неба, коли кузов чистий та під воском, просто заставляє звернути на себе увагу та обернутися, коли лишаєш десь машину і йдеш від неї! Мій Мерс, де теж доволі прикольна фарба, яка з сіро-чорної при чистому кузову та яскравому сонці починає грати синіми нотками, геть не так круто сприймається. Одного разу, коли знову довелось брати на декілька днів автівку жінки, вирішив віддячити, помив Галанта та купивши квіти. І який прикольний "набір" з блакитного чистого авта та блакитного букету квітів вийшов:

Коли я забирав машину від Андрюхи з малярки, випадково бачу у боксі його брата Олександра, який вже півроку як служив у лавах ЗСУ. Сашко - це та людина, яка вже років зо 5 обслуговує мої автівки. Робить не самі складні, але дуже важливі роботи. Робить старанно, з гуманним та прозорим прайсом та працює як годинник! Не майстер, а мрія!!! Коли я дізнався, що Сашка забрали на фронт, я був у шоці, бо навіть найпростіші роботи, які виконувалась за його відсутності на іншому СТО, завершувались для мене катастрофічними витратами часу та нервів (про це розповідь у окремому пості про мій Мерс). На той момент я вже декілька місяців як зібрав вдома увесь комплект деталей для заміни ГРМ на Поничка, але віддавати його комусь іншому був не готовий після витріпаних нервів у іншого майстра. І тут така вдача!!! Кажу: "Сань, якими вітрами?". Сашко відповідає, що через цілий розсип гриж на спині не може виконувати бойові завдання. Його не списують, але відправили на 2 тижні у відпустку. А їсти сім'ї щось потрібно. І ось за допомогою помічника, який виконує складні фізичні роботи, він "крутить гайки". Бінго! Домовляємось виконати заміну ГРМ та ще цілий ряд дрібних робіт через декілька днів, поки Саня не повернувся на службу. І ось саме про це я розповіим у наступній частині своєї розповіді про пригоди Поничка. А поки ставимо крапку.

Далі буде!