Бажання придбати авто з'явилось ще років 6 назад, але фінансові ресурси були мізерні, тому з появою роботи збільшилась можливість придбати авто. Спочатку бюджет був у 5000$ і розглядалось щось стареньке, типу Opel Astra. У 2020 році я отримала права, і пошуки авто продовжувались, але нічого не западало в душу. Розглядались уже трохи дорожчі варіанти від Акорда до Ланцера, і Мазди трійки, але все одно все було не те. Бюджет поступово збільшувався до 7, потім 9 тисяч, але машинки яка б мені "йокнула" не було. Після отримання прав, я за кермом не їздила, оскільки у сім'ї машини не було, тим не менш бажання мати своє авто лише збільшувалось. Росла зарплата, і росли мої пошукові запити на авторіа, почався серйозний аналіз усіх марок авто та моделей - косячки, невдалі роки, невдалі мотори. Я почала заглядати в сторону старіших Кемрі, різноманітних Ауді і Пасатіків, але і там знаходились негативні відгуки, і я розуміла що це не те, що мені треба.
І от майже в кінці списку усіх марок на авторіа я зустріла марку Volvo. Я мало що чула про Volvo, тому почала роздивлятись весь їх модельний ряд. Виписала всі моделі седанчиків, які у них були, усіх років, які потягне мій бюджет, який вже виріс до 10 000, прочитала про всі болячки, начиталась жартів, що Volvo для пенсів, а також про те, які Volvo безпечні та надійні. Болячок виявилось не так багато, зовнішньо мені машинки теж сподобались, тому наступні щоденні походи на авторіа обмежувались оглядом лише седанів від Volvo.
30 квітня 2023 року я зробила фото біля рандомного авто із сакурами, виставила його в інстаграм, і підписала "куплю вольво". Тоді я вирішила, що вольво має бути моїм.
З щоденними пошуками на авторіа зрозуміла, що це не дуже популярна марка, і пробіг у 300 000 мені не дуже імпонує, я почала засмучуватись, що нічого не знайду. Звернулась до "підборщика" з проханням знайти Volvo s60 до 10-12тис$, у відповідь почула сміх і фразу "за таку ціну ви їх живих не знайдете" і він зі мною попрощався. Потім я почала шукати їх на європейських сайтах, і розуміла що такі ціни мені не по кишені. Потім перейшла на американські аукціони, де несильно вдарені машини(ціла безпека, для мене була обов'язковою) мені б виходили у +- ті ж суми, що в Україні, але ще і з можливими підводними каменями у вигляді перегриженої електрики і тд.
Моє бажання купити Volvo потихеньку і непомітно пробивало планку ціни до 13...14тис і пошуки на авторіа продовжувались.
Восени 2023 я встигла піти на 4 уроки з водіння, щоб нагадати як це взагалі сидіти за кермом, і надіялась що так прикличу класну машину. Інструктор сказав, що воджу я класно (дуже дивно, оскільки я більше ніж 3 роки не сиділа за кермом) і що уроків мені в принципі більше не треба. Навички водіння є, а машини і далі немає.
Кожен день я починала і закінчувала переглядом авторіа, як трушний пацан, і шукала ТУ САМУ.
3 квітня 2024 року була знайдене оголошення Volvo s60 2017 року, з невеликим ударом в Америці, цілою безпекою, з не дуже великим пробігом (79тис) з люком! (я хотіла тільки таку) ціною, яка виходила за мої рамки і в.. Києві. А я живу у Львові. Знайшла підборщиків, які можуть подивитись на машину в Києві, 5 квітня я отримала детальний звіт по машинці, де дали зелене світло на покупку. Хоча я ще 3 квітня відчула, що ця машинка буде моєю, тому було прийняте рішення збирати доляри. З обмеженнями від НБУ довелось побігати по різних банках, з величезними пачками грошей, щоб за 2 дні зібрати всю суму у валюті. 5 квітня після звітів підборщиків телефоную власнику авто і питаю чи можна глянути машину завтра(субота) і якщо все гуд, то одразу оформити в МРЕО. На велике здивування власника авто у МРЕО було вільне віконце, я швиденько його забираю, купую квитки на нічний потяг у Київ, і після роботи біжу рахувати гроші, з якими ще доведеться їхати в потязі.
6 квітня в Києві зустрічаюсь з власником, оглядаю машину, хоча нічого в цьому не розумію, але ж у мене вже є звіт по машинці, кажу власнику "БЕРУ" і ми йдемо оформлятись у МРЕО. Черга. Документи. Підписи. Очікування. Мій техпаспорт на МОЮ машину в моїх руках. Перераховування купюр. Передача ключика. Іііі я власниця своєї першої машинки, свого Volvo, на яке заробила сама, яке знайшла сама, і в яке закохалась з першої ж секунди.
Власник вручає ключі, каже "сідай", показує основні кнопочки, значення яких я успішно за хвилину забуваю, і я розумію, що я боюсь їхати. Діватись немає куди, власник просить висадити його вже як пасажира десь на окружній Києва, регулюю всі дзеркала, сидіння, пристібаюсь паском безпеки, зажимаю педаль тормозу, натискаю Start, чую звук своєї машинки і розумію, що свалу вже немає, ЇДЕМ. Власник каже "включай музику", і я була готова, бо десь за пів року до покупки створила плейліст із назвою "вольво😮💨" бо я знала, що вона у мене буде. Вмикаю плейлист - рушаємо. Одразу ж потрапляю в затор, де всі пруть зі всіх боків, а я намагаюсь не подавати виду, що я вперше за кермом, за дуууже довгий час. Висаджую власника, він бажає хорошої дороги, а дорога некоротка - у Львів. На щастя, я взяла собі помічника, на випадок, якщо я не зможу проїхати всю дорогу сама. Попадаю в сильну зливу, розганяюсь до своїх перших 150 км/год, їду і ще не усвідомлюю, що я власниця цього чуда.
Десь перед Звягелем, міняюсь з людиною, без якої я навряд доїхала б сама у Львів за один день. Близько 1 ночі ми доїхали у Львів, на парковці я зробила перше фото своєї машини з ключиком для сестри і відправила їй.
Ніхто з моїх рідних і друзів не знав, що я їду купувати машину. Наступного дня я приїхала на машині до батьків, сказала "Вдягайтесь, щось покажу". Перші слова тата були - "Зятя привезла?". Я подумала "ех, набагато краще", промовчала і повела до машини. Батьки були в шоці, та й, чесно кажучи, я в той момент теж ще була в шоці.
Майже через рік після фото біля машини і підпису "куплю вольво" я стала власницею машини, яку дуже хотіла.
Усі кажуть, що в нових машинах немає душі, але я не можу сказати таке про свою.
Моє Вольво перевершило всі мої очікування, вже подарувало мені багато крутих емоцій від водіння, і навчило багато нових слів на кшталт "підшипник ступиці".
Обіцяю любити, берегти і вчасно проходити ТО❤️
P.S. Забула написати про те, що в ніч перед потягом відкрила для себе нові знання про Вольво і почала читати про коробку Powershift і мотор від Форда на моделі авто, яке я збиралась придбати, і які це погані рішення, для цього авто. Вже майже плакала, бо я не була впевнена, чи моїй майбутній машині, по яку я їду через 3 години, пощастило з цими компонентами, чи мені доведеться страждати. Ех, пощастило!)
Пробіг 79000 км.