Післяобідня вилазка в музей Міхаеля Шумахера

В свій день народження я не придумав нічого ліпшого, аніж попертися до музею Міхаеля Шумахера в Кельні. ДН випав на середину тижня, діти півдня в школі/садочку, тому на спільне святкування лишалося лише півдня. Вже не перший рік зима до Німеччини приходить саме на мій ДН 😃, тому дороги частково були не настільки добре проїздні, як зазвичай. Я вирішив по дорозі оглянути ще пару замків, доки не стемніло, а вже потім лише до музею. 

Особиста колекція мого кумира складає частину експозиції цього музею. У залах загальною площею понад 1000 м2 представлені машини Формули 1, на яких виступав Міхаель Шумахер у різні періоди кар'єри, шоломи, які він використав, та інші пам'ятні речі, пов'язані з його численними перемогами. 

Кар'єра гонщика почалася для Міхаеля з водіння карта, побудованого його батьком, керівником місцевого автодрому картингу. У 12 років він отримав свою першу ліцензію гонщика, і почав виступи в офіційних змаганнях. Між 1984 і 1987 роками Міхаель виграв декілька німецьких і європейських чемпіонатів по картингу, включаючи серію «Формула Кьоніг». Тут представлено 100-кубовий Tony Kart Шумахера. Він якось сказав, що картинг - це «початкова школа автоспорту, особливо для відчуття водіння, поведінки в поєдинку та розуміння обгону. Немає кращої школи».

Виставка розпочинається з автомобілів епохи Шумахера до Формули-1, а саме його європейської Формули 1988 року і Формули 3 1989 року.

Також тут є автомобіль групи С, на якому Шумахер брав участь у гонках у 1991 році - Sauber Mercedes-Benz C291, що оснащений 3,5-літровим V12 потужністю 600 к.с. Ця машина виявилася ідеальним інструментом підготовки до Формули-1.

Історія Формули-1 Міхаеля Шумахера починається з чудового Jordan 191 - яскраво-зеленого та синього автомобіля 7UP у лівреї 1991 року. Фордівська 8ка на 3.5л об'єму на 670 конячок приводить в рух 505 кг болід. 

Наступного сезону вже був Benetton B191, хоча технічно це було авто ідентичне до минулого сезону.

Авто 93го року, а це Benetton B193 з невідомих мені причин відсутнє в представленій колекції, тому перейду одразу до Benetton B194. Тут стоїть 8ка від Ford Cosworth з розвалом блоку циліндрів у 75 градусів. Найвідоміший Benetton піднесений на стовпах поруч із центральними сходами музею - переможна машина 1994 року. Шумахер домінував у сезоні Формули-1 1994 року, вигравши вісім перегонів, у тому числі трагічний Гран-при Сан-Марино, де його перемога, на жаль, була затьмарена смертями. Айртона Сенни та Роланда Ратценбергера.

Також тут є ще один Benetton, тепер вже модель 95го року. B195 з реношною 10ю принесли 2ге чемпіонство німецькому майстру. Росс Браун та Рорі Бірн разом кували для Шумі непереможні боліди. Спочатку в Бенеттоні, потім вже в Фераррі, де вони почали працювати над авто 1997го року.

Ferrari F310 - перший червоний болід Шумі. Суперненадійний, тому і нічого путнього у нього в 1й рік в новій стайні не вийшло, хоча перемога вже майже була в кишені.

F310B відсутній у колекції. У 1997 році Шумі знову був на крок від титулу, але зіткнувся з головним претендентом на титул Жаком Вільневом, був дискваліфікований як за умисний контакт і виключений з протоколу всього чемпіонату з втратою всіх очок. Натомість є F300, що був зконструйований новою командою інженерів. Він вийшов доволі вдалим, проте конюшня змогла зайняти лише 2ге місце в командному заліку. 

У наступному сезоні вже працював Ferrari F399, що базувався на папєрєдніку. Двигун Tipo 048 мав V10 будову з кутом 80° між обома рядами циліндрів. 3 літровий двигун при 16.300 об/хв. видавав 790 коней і важив 112 кг. Нажаль через важку аварію у Сільверстоуні Шумі вибув на кілька гонок з чемпіонату, що ймовірно коштувало йому додаткового титулу. Але не конюшні, яка вперше з 1983 року завоювала кубок.

На Ferrari F1-2000 Шумі клепав перемогу за перемогою, тому і чемпіонський титул не змусив на себе чекати))) Двигун Tipo 049 вже мав 90° між обома рядами циліндрів і важив на 10 кг менше. 

З F2001 у 2001 році Шумахер виграв свій четвертий титул і побив рекорд Алена Проста за кількістю виграних гран-прі.

Ferrari F2002 або "червона богиня" принесла Шумі 5й титул,а команді черговий кубок конструкторів. 17 подіумів із 17 стартів!!!

З авто 2003го року перемоги давалися вже не настільки легко, але проблеми були більше пов'язані з гумою, ніж з іншими компонентами, але 6й титул таки був завойований, хоч і в останній гонці сезону.

Авто сезону 2004го року стало останнім, що було народженим від "дрім-тім" (Жан Тодт, Росс Браун, Рорі Бірн, Альдо Коста)... Tipo 053 під кінець сезону видавав неймовірні 920 коней і важив лише 95 кг!!! F2004 оновив рекорди багатьох автодромів. 7й титул Шумі був логічним для цього боліду.

Наступні 2 сезони не були особливо вдалими для Феррарі і Шумі, після чого він вирішив зробити паузу в кар'єрі гонщика Ф-1. Лише у 2010му він повернувся за кермо Mercedes MGP W01, створеним під керівництвом Росса Брауна. Мерсовскі двигуни на шасі-переможці зовсім не їхали, тому і перемог не було ні у 10му, ні в 11му році. Власне й у 12му авто теж особливо не їхало попри зусилля чемпіона, проте він заклав неймовірний фундамент для перемог Люсі, який його замінив після того сезону...

Ось і всі формульні боліди Шумахера. Окрім них виставлено купу особистих речей, наприклад:

Навіть туалет оформлено тематично:

Закінчивши оглядати решту експозиції ми повечеряли в місцевому ресторанчику. Попри розташування закладу ціни цілком середньозважені для регіону.

А Гольф на цьому тижні розміняв 253 т. км на одометрі

Пробіг 253000 км.