Моя перша подорож довжиною в 3 200 км на моєму Volvo S60 (Буча – Жирона)

Друзі привіт, це буде напевно лонгрід. 

І не знаю, чи напишу його з першого разу, ви ж звісно прочитаєте все і відразу. 

Короче, памʼятає мою ідеї із продажем автомобіля, це все було не просто так, я вже тоді знав що буду їхати в таку далеку подорож, і вже тоді почав думати про велике авто для такої події.

І я дуже радий, що я тоді не продав свій автомобіль і поїхав саме на ньому. З купівлею бокса на дах мого Volvo, деякі питання вирішились, а заміна заднього сидіння на сидіння із бустерами від Volvo V60 повністю вирішило питання із посадкою дітей позаду. 

І от цей день настав, я отримав документи, вони зʼявились всюди де треба (Резерв+) і я вирішив, що в цей вечір ми маємо вже поїхати. Не знаю, чи правильно було так прям відразу, але чомусь захотілось саме так. Весь вечір збирали речі, а в 23:00 ми вирушили із міста Буча в сторону кордону із Польшею. Вирішив їхати по трасі між містами в комендантську годину, так спокійніше, менше заторів, і витрата палива буде помірною, бо я поставив 120 км/годину на круїз і просто крутив кермо.

Яке моє здивування було, коли вперше мої іменні номерні знаки були прочитані у Львівській області, а що саме було дивно, що штрафи не прийшли мені в Дія, не прийшли в Бот в телеграмі, не прийшли в Монобанк. Вони прийшли в Дія моїй дружині. Тобто, я власник авто, а на неї я просто розшерив як довіреного користувача в Дія. І їй пришло 4 штрафи. Це якийсь прикол просто. Штрафи цікаві по сумі: 850+170+170+170. Ех, не приємно, але що вже робити, відразу були всі оплачені. І цей прикол в Дія – оцініть як вам сподобалось після кожної оплати штрафу – ага дуже сильно 🤣 

Приїхав до кордону я в 6 ранку, відразу не пустили, прийшлось вже до заїзду міняти номера із імених на звичайні. А далі цей не легкий процес 100500 перевірок, і 1 година просто нервомотсва саме вже в тому кабінеті перевірки. 

І через деякий час слова від погранця – Щасливої дороги .. ух. Так як в нас є маленька дитина, йдемо до прикордонника, що тримає чергу і просимо нас пропустити.

І це дуже класне рішення, так як ми зекономили години 5-6 мінімум стоячи в черзі до вʼїзду на польску таможню.

І тут ми вже перші і у поляків починається перезмінка, і ми 20 хвилин тільки і дивимось, як хтось вийшов, а хтось зайшов і чекаємо. Просто чекаємо 😁 На польскій таможні ми були не довго, ну може хвилин 20, попались дуже приємні дівчата, які не заставили нас розбирати весь наш автомобіль і повірили нам на слово – що ми нічого противозаконного не веземо.

І як і написав, через 20 хвилин ми вже робимо перше фото

Першу зупинку вирішили зробити в місті Краків та побути там пару днів і подивитись на місто і трішки відпочити. Через Booking поки їхали від кордону знайшли гарну квартиру в центрі старого міста і парковку поруч із апартаментами.

Ну а в ввечері пішли вже гуляти, вдень я працював, мої дівчатка гуляли, а я вже на вечір виходив із ними пройтись по гарному місту в Польші

Ну шо, час їхати далі? В мене є хороший товариш в Німеччині, вирішив написати йому, чи зможе він нас прийняти та запитав де саме він, і як же нам пощастило, що Андрій був дуже радий нас прийняти, та й ще і по дорозі нам виходить. Тож направились ми на відрізок за 1 приход Краків – Randegg, це 1 180 км і 12 годин дороги. 

Пакуємо речі знову і в дорогу

На заправочку відразу, бо ще з України нічого туди не задивав

І тримаємо дорогу на Німеччину, а там як бачимо ще всю її проїхати до самого низу, аж під Швейцарію. В Польщі сподобалось безліч островків таких із парковками, де можна просто зупинитись та сходити в туалет і все безкоштовно.

В Німеччині сподобались широкі дороги, частково на деяких відстутність обмежень по швидкості. 

Але дуже не сподобалось заправка, я не знав що треба було в Польші перед заїздом заправитись до повного, вирішив це зробити із пустим баком в Німеччині, а там бляха 2.24 євро за 1 літр ... 

Я б звичайно не справився без мого штурмана який постійно був на чеку і дивився за дорогою

Десь в 1 ночі доїхав до друга в те селище, і на ранок вже зробив фото барбоса біля його будинку, там ми пробули всі вихідні. І на ранок нас чекав шашличок, круто провели час, гуляли в  лісочку і так далі. Сподобалась Німеччина саме своїм порядком. Зʼїздили в магазин, подивились міста і так далі. Все гарно, але дуже скучно)

Далі, ми вирішили їхати в Іспанію, але побережжям Франції, щоб побачити всю красоту моря, я ніколи до цього не бачив середземнє море. І вирішили зробити наступну зупинку в Тулоні (Франція) під Марселем. Я відразу сказав дружині, що по приїзду, я йду купатись в морі і байдуже яка буде погода. 

Цей переїзд був такий же тяжкий як і 1 200 км по центральній Європі, багато серпантинів, обмежень швидкостей і так далі. Тобто таких прямих як в Польші та Німеччині вже не було. А в Швейцарії пропав роумінг, бо вона не в шенгені чи як там воно називається тож трішки заблукали і прийшлось крутитись) Але от Італія, Франція дуже відрізняється від центральної Європи і тут платні дороги, які дорогі) 

Відкочили пару днів, наробили 100500 фотографій. Накупались, нагулялись і далі вже в Іспанії, в Жирону. Тут вже не так і багато їхати, тож вирушаємо

І ось ми вже біля будинку, і тепер будемо тут мешкати) як довго час покаже

Короче, 3 200 км, пройшли ось, більше тижня зайняла дорога, море емоцій. До цього я був тільки в Єгипті, Польші, Чехії та пару разів в країні яку ми зараз не любимо. А тепер побував в Німеччині, Швейцарії, Італії, Франції та Іспанії. Це дуже круто, багато емоцій. Як крутих і позитивних так і стесу перед чимось новим і не відомим. Дякую, що дочитали)

О, і виділю, що я кайфонув від адаптивного круїз контролю, я його використовував до цього тільки в пробках перед блокпостами, а от тут на трасі це був просто кайф, коли не можна порушувати. То я їхав не чіпаючи педалей взагалі. І міг сидіти як я хотів. Не спина, не шия нічого не боліли і не робили мені голови. Кайф. Просто кайф)

Ну і по витраті палива вийшло 9.7 літрів на 100 км, багато це чи дуже багато рішайте самі)

I Love Volvo!