Ну що, наша нова "іграшка" вдома, і час поділитися першим враженням! Спершу – естетика: біла шкіра в салоні плюс чорна стеля. Це комбо створює такий настрій, що хочеться їздити чистим та охайним (ніби в ліжко лягаєш). Сідаєш, вдихаєш, і одразу почуваєшся наче в клубі елегантності, де кожна поїздка – це не про пункт призначення, а про саму дорогу.
Але от зі швидкістю інша справа. Після бензинових 250 коней дизельні 150 виглядають як економ-режим. Тиснеш на газ – і така собі маленька медитація замість прискорення. Ну, зате зекономимо на штрафах :)
З габаритами та зовнішнім виглядом все як треба. Правда, одразу звернув увагу на важке кермо та колійнійсть. А ще, відсутність топової акустики та безключового доступу трохи тисне на душу.
Але що там дрібниці – завели мотор, і поїхали, відкривати нові горизонти!