Приземлилися ми по поверненню з Іспанії аж під вечір, тому ані сил, ані бажання, ані часу на щось подивитися ввечері ми вже не мали, тому поїхали в наш готель під Страсбургом. Наступного дня ми спочатку від'їхали за місто, щоб подивитися пару замків, а потім вже погуляли містом і полірнули то все шопінгом. Ну принаймні дівчата, а нам з сином нічого не лишалося, як ходити за ними... Але то було потім, а спочатку поснідавши ми проторохтіли 9 з хвостиком кілометрів, доки не зупинилися біля Шато де Кольбсхайм.
Первісний вигляд замку датується 18м століттям (дата 1703 року вигравірувана на парапеті тераси). Головний фасад замку звернений на захід і до саду. Він складається із семи залів на двох рівнях, увінчаних ламаним аттиком із сімома вікнами. З іншого боку подвір'я стоїть нижній будинок, в якому розміщувалися кімнати доглядача. Прибудовані пізніше господарські будівлі майже повністю закривають чотирикутник подвір’я, а в тильній частині простягаються вздовж вулиці до церкви.
Ще через 4.5 км ми вже припаркувалися біля замку Остгофен. Виникнення замку сягає часів римського завоювання в 50 р. до н.е. Він був частиною оборонної системи римського табору на пагорбі Шаррах. Сторожова вежа, яка пізніше стала замком Остгофен, була розташована на схід від римського табору Шаррах. Звідси походить його германізована назва (східний табір). Його аналогом на захід від головного табору Шаррах є село Вестгофен, побудоване на залишках укріплення та розташоване на такій же відстані від головного табору. Актуально виду він набув лише у 18му ст.
Час невпинно рухався в сторону обіду, а нам вже треба було рухатися назад до Страсбурга. Гольфа лишили на безкоштовній стоянці неподалік центру і вперед. Страсбург розташований на річці Ілль, у тому місці, де вона впадає до Рейну на кордоні з Німеччиною. Тут знаходяться, серед інших організацій, Рада Європи, Європейський суд з прав людини, Європейська аудіовізуальна обсерваторія, а також Європейський Парламент. На місті сучасного Страсбурга римляни заснували військове укріплення та назвали його Арґенторатум. Уперше назва міста згадується у 12 році до нашої ери.
Криті мости - частина історичних укріплень міста. Ці мости з вежами, захищали рукави річки Іль. Мости було споруджено в XIII столітті. Пізніше вони зазнавали численних перебудов. Спочатку мости були скриті міцною дерев'яною покрівлею, звідки й походить їхня назва, однак 1784 року покрівлю було розібрано, оскільки до того часу споруди повністю втратили своє оборонне значення. Нині являють собою ряд мостів (самі мости 1865 року повністю перебудовано в камені) і чотири квадратних в плані вежі міських укріплень. Дві центральні вежі біля основи оточені укріпленнями бастіонного типу. Панорама Страсбурга, що відкривається на криті мости вважається однією з найефектніших у місті; поряд зі Страсбурзьким собором це улюблений сюжет фотознімків.
Страсбурзький собор вважається шедевром готичного мистецтва. Перший камінь у фундамент будівлі було закладено 1015 року, а нинішній вигляд собору відноситься до 1439 року. На той час це була найвища будівля у світі, випередивши Піраміду Хеопса. Завдяки легкому та витонченому шпилю, що вознісся на висоту 142 метри, собор аж до XIX століття був найвищою християнською церквою. Фасад собору оздоблено сотнями скульптур, в інтер'єрі — вітражі XII—XIV століття, монументальний орган та астрономічний годинник, механізм якого датується 1842 роком.
Центральна частина Страсбурга, так званий Гранд-Іль (фр. «Великий острів»), обмежений рукавами річки Іль, 1988 року було занесено до списку культурної спадщини ЮНЕСКО завдяки неповторності архітектурного ансамблю. Це був перший випадок для Франції, коли до списку світової культурної спадщини потрапляв увесь центр міста.
Будинок Каммерцеля - перлина фахверкової архітектури, багато років служив купцям, які ще з XV століття під аркадами його кам'яного цокольного поверху тримали крамничку. Оздоблені вигадливим різьбленням фахверкові стіни верхніх поверхів датуються 1589 роком. Будинок Каммерцеля знаходиться в самому центрі міста, на соборній площі. Зараз на верхніх поверхах знаходиться невеликий готель, а в цокольному - ресторан.
Навпроти південного порталу собору знаходиться Палац Роган , колишня міська резиденція Страсбурзьких єпископів, усі з яких походили з родини Роган у 18 столітті. Палац був спроектований Робертом де Котте в 1727 році та побудований на місці між 1731 і 1742 роками під керівництвом Джозефа Массола. Він повторює паризьку архітектуру того часу за типом, стилем і матеріалами та значно відрізняється від старих будівель Страсбурга.
Рейнський палац - колишній Імператорський палац, на Імперській площа, був побудований між 1884 і 1889 роками і є однією з найяскравіших будівель у місті. Весь комплекс є одним із найповніших зразків німецької монументальної архітектури кінця XIX століття.
Переходивши центр вздовж і впоперек я знову мусив перетерпіти пару годин шопінгу, після чого ми потихеньку пошкандибали до авто і поїхали вже додому. З однією дозаправкою та пару супермаркетів ми були вдома. Гугель каже, що то було лише 345 км за день.
А найближчою круглою цифрою на одометрі Гольфа стала 240 т. км.