Одноденна подорож з нагоди дня батька

Цього року день батька в Німеччині припав на 9те травня. Відсвяткувати його знову у минулорічній компанії не вийшло, бо в одного товариша помер батько, а в іншого народилася 2га дитина... Таким чином, маючи гарну погоду, вирішили трохи поподорожувати сім'єю. Швидко оцінивши відстані до ще незвіданих фортець, вирішили рухатися до Рейну. Таким чином через 69 км і зупинкою на заправку ми були біля руїн замку Райхенберг. Цей замок на горі веде свою історію з 1319 року був зведений династією графів Катцеленбоген. Він втрачає військове значення після 30річної війни і стає адміністративним комплексом. 

Так співпало, що в цьому населеному пункті місцева команда пожежників-добровольців святкувала день відкритих дверей, то ж і ми на деякий час приєдналися до святкувань))) Далі по маршруту за якихось 7 км мав бути замок Катц, ну ми його власне і знайшли, проте він у приватній власності, тому завдяки його розташуванню ніякої нормальної фотки поруч зробити неможливо, тому милуватися довелося дещо на відстані.

Натомість ми прогулялися по Санкт Гоарсхаузен і ні краплі не засмутилися, що не потрапили до Катцу.

Далі по маршруту був замок Гутенфельс, але й краєвиди по обидва береги Рейну багато чого варті! 

Фортеця Кауб (первинна назва на честь сусіднього містечка) веде свою історію аж з 1220 року. Фортеця розросталася і зміцнювалася протягом кількох століть аж доки не занепала внаслідок 30річної війни. З того часу вона поступово занепадала, доки з середини 19го століття її не почали відновлювати різні власники. З 2007го року замок Гутенфельс перейшов у приватну власність, був ґрунтовно відреставрований під готель, а оточуючі пагорби засаджені виноградниками.

Після прогулянки навколо замку я проклав маршрут до замку Зауербург, що знаходиться не на річці, а дещо в лісах на високому березі. Перша згадка про нього датується 1355м роком, коли пфальцький граф Рупрехт 1й отримав дозвіл на будівництво фортифікації. Зараз чустково зруйнований замок перебуває у приватній власності. Коли у власника є гарний настрій, він може впустити вас на його територію.

Наступним по нашому святковому маршруту став дворець Йоханісберг - який вважається батьківщиною виноградного сорту Рислінг. Історія виноробства тут почалася ще у 8му столітті з монастирської винокурні. 

В палаці розташувалася найбільша рислінгова винокурня Німеччини. Тут проводяться і дегустації, і екскурсії, і концерти і взагалі багато чого за ваш рахунок))) Саме тут за легендою з'явився сорт вина Шпетлезе (пізній збір), а також Айсвайн (крижане вино). Тут дуже релаксна атмосфера, прогулянка парком з келихом вина чудово доповнює наш святковий день. 

Але яким би чудовим не був би день, він вже закінчувався, і на останок ми прогулялися містом Ельтвіль та познайомилися з однойменним замком. Це найбільше місто регіону Майнгау. На жаль сімейство вже було дуже втомлене як фізично, так і морально виснажене від вражень за цілий день, тому великої вечірньої прогулянки не вийшло. Треба буде виділити цьому місту окремий час, адже тут є на що подивитися, а ми прогулялися лише вздовж річки.

Замок-вежа веде свою історію від 1300 року, з'явившись на місці "папєрєдніка" не пережившого митну війну. Зараз тут знаходиться музей німецького першодрукаря Йоханна Гутенберга.

А в парі хвилин пішки розташувався замок Крас (збудований у 11-12 ст.) Зараз тут розташувався готель та ресторан високої кухні.

Після цього ми завантажилися до Гольфа і попхнули автобанами додому. Ну не прямо додому, а ще прихопили малій в Макдаці Хепіміл, а на ми з дружиною поласували дьонерами. Гугло-карти кажуть, що в той день ми намотали майже 240 км:

А кілька днів по тому на одометрі промайнула чергова "кругла" цифра: