Не соромно помилятися, соромно не брати відповідальність за свої помилки.
Виходжу в суботу з роботи, і бачу от таку красу на дверях автівки
🤦🤦🤦 Прекрасно розумію що за автівка зробила цю гадость. Коли паркувався поруч стояв білий пасат як довбограй, перпендикулярно усьому паркінгу.
Найбільш вибісило те що ні записки, нічого, вклепав та поїхав собі як ні в чому не бувало. Ненавиджу таке хамство, накосячив, вибачись, май мужність признати та компенсувати .
Царапки глибокі, вже були думки шукати малярку, як би не хотілось встрявати в той процес по всім аспектах. Від фінансових до втраченого часу і пошуку малярка контролю якості оте усе, не люблю.
Вирішив перепитати у Міші що полірував мені авто до цього і вскривав його керамікою Запис про це РАПТОМ вдасться хоча б мінімізувати ефект, щоб так око не ціплялося, бо розумів що царапки дуже глибокі, та і авто вже неодноразово полірувалося. Міша відповів, ну давай спробуємо.
Очікування були що вдасться просто позбутися білого кольору, а майже вся текстура залишиться, якось їздити поки не доберусь до малярки. Зустрілися навіть не у сервісі, а рахуй на паркінгу під світлом однієї лампи. Ще раз, очікування були просто зробити щоб якось не так сильно ціплялося око)
Те що вийшло по ітогу, не те що перевершило очікування, а я був просто в шоці. Ходив дивився, не міг повірити що вийшло настіки круто.
Так, звичайно, під певним кутом, якщо прям поставити задачу знайти де воно було, то за хвилину роздивляння впритул таки вдалося знайти місце де була найглибша царапка, але все одно, це далеко за межами моїх най оптимістичнічих очікувань і надій.