Початок реставрації (дриставрації)

Ось я і дійшов до цього ключового моменту.

26.03.2024, у цей день прiб заїхав в гараж своїм ходом, з цього моменту він більше не покидав територію гаражів. 

Коротка передісторія: +- в 20-х числах лютого 2024 року мій дейлі поїхав на планове велике ТО по заміні грм, зчеплення і т.д.  тому на весь наступний час проб став моїм дейлі авто, як було колись. Все йшло цілком окей, я на ньому активно накатував пробіг (досить нетипово для нього, він зазвичай їздив на короткі відстані по місту, а тут кожний день постійно мінімум 30-50км + поїздки по трасі).

Одного разу під час поїздки по справах десь зліва позаду почали доноситься дивні клацаючі звуки, спершу я подумав що це якась обшивка в салоні або інструменти десь стукають, але його було чути ззовні. Звук не пропадав всю дорогу додому, і десь за 1-2 км від місця призначення його замінили вже такі конкретні стуки. 

Як виявилося - відірвало задній повздовжний ричаг 💀💀💀, він кріпить задню ступицю до кузова. Це також дуже розповсюджена проблема мазди 626 та всіх споріднених авто, в них відгнивають кріплення цього ричага (а також цілі лонжерони в цьому місці) 

Колесо почало мало (десь на 1-2см) але досить помітно лютити вперед-назад по відношенню до кузова (рушаєш вперед а колесо спочатку змішується назад в потім починає крутитися) і чим далі тим ситуація ставала гіршою. Одразу по приїзду додому я заглянув під низ, ситуація там аж ніяк не втішна 💀

Також кузов трохи нахилився на ліву сторону. Стало зрозуміло що діватися нікуди і це вже кінцева зупинка. Нарешті пріб поламався так, що на ньому неможливо їздити. 

Паралельно із моїми авто, весь цей час в моїх гаражах відбувався процес реставрації іншого не менш цікавого авто мого друга - Toyota Cresta GX-61 1983-го року випуску. Саме у ці дні вона мала відправитися на переварку кузова, тому я запаркував проба перед своїм іншим гаражем та прийнявся ходити на роботу пішки 😁 (залишався тиждень до кінця ремонту дейлі авто) 

Через декілька днів Креста викотилася з гаража та ми потягнули її на переварку ( скажу наперед - неуспішну, вона потім повернулася за декілька тижнів та чекала своєї черги для того, щоб потрапити до інших майстрів) 

А в цей час проб заїхав до себе додому та почався процес розбору всьо що можна розібрати :)

Логічним рішенням було б розібрати його на запчастини, живе розпродати а все інше здати в метал / викинути. Тому що кузов старий, роботи багато, пробіг досить великий як на авто такого типу + я вже маю інше нормальне авто, яке буде їздити і їздити (але також на нього чекали досить недешеві планові заміни запчастин).

Але за час володіння я занадто прив'язався до нього, завдяки цьому старому маздо-форду я здобув величезний об'єм як теоретичних так і практичних навичок по ремонту, зустрів багато нових друзів та знайомих, а також назбирав ще безліч хороших спогадів які без цього авто були б не такі яскраві. Тому, авто служило вірою та правдою, тепер пора йому віддячити 🦧

Далі повний розбір кузовних елементів, двигуна, підкапотки, салону і ще купа купа всього для того, щоб поварити кузов, перебрати двигун та відновити проба до хорошого стану. 

Схожі записи