Дуже довго я не міг викласти свою, можливо для когось повчальну історію, в інтернет, а саме в цей бложик. Йшли перемовини, був підключений адвокат, тому не можна було допустити якийсь витік інформації. На данний час все затихло й вже зрозуміло, що більше аніж вже получено не вийде, але підемо по порядку.
Прошлий запис я закінчив на тому, що трохи відійшов від шоку та зібравшись з думками я загнав автівку на Автосоюз, щоб зробити дефектовку автомобіля. Разом зі мною також повинен був бути експерт страхової компанії, який повинен був би підтвердити пошкодження автівки, та задокумендувати приховані, якщо вони знайдуться у процесі дефектовки. Мене більш за все цікавило чи не пошкоджено механізми всередені дверей, й виявилось що все добре. Автосоюз зробив дефектовку, яку потім мені й розпечатав
Цю ж саму дефектовку я потім показував усюди, де це мало значення, щоб відштовхуватися від якоїсь сумми не з голови. Першим чином я це предоставив у страховій компанії. Спілкування з менеджером страхової ми вели як в телеграмі так й по телефону. Фото я йому скинув в телеграмі й він обіцяв, що додасть їх до інших документів які підуть до розрахункового відділу.
Пройшло десь тиждень й почав теребити страхову, бо мені обіцяли типу пару днів й скажуть сумму. Менеджер страхової, по його словам, працює там не давно, й не дуже досвідчений тому на кожне моє питання була павза поки він до когось бігав й перепитував. В якийсь з разів при нашій розмові він мені заявляє, що страхова готова відшкодувати мені 89 тисяч з копійками. В той момент я вже взяв невеличку паузу, щоб якось скласти до купи ті слова, які були більш цензурними. На моє зауваження, що є дефектовка з Автосоюзу, була німа сцена й типу "яка дефектовка?". Тут знову від мене було необхідно вкласти увесь свій розум в купку й підібрати найбільш цензурні слова для розмови. Пересилаю знову дефектовку, знову обіцяють декілька днів, знову пройшло пару тижнів. Через п'яті-десяті руки мені достають номер телефону керуючою цім відділом розрахувань у цій самій страховій й я виясняю, що перерахованна сумма вже давно є й "а що вам менеджер не дзвонив?". Називають мені сумму 139 тисяч з копійками й зауважують, що якщо я й тут буду не згодний, тоді підключають експерта який робить незалежну дефектовку й що він нарахує те й буде, але вже прийдеться заплатити 20% до держави як типу налог. На той момент я не знав деяких аспектів цієї справи тому зідвонившись з експертом який був в Автосоюзі, та проконсультувавшись по тому які сумми будуть я нарахував, що максимум я получаю 166 тисячь, з яких платять 160, забираючи 20%.
Тут потрібно зробити невеличкий ліричний відступ. В нашій країні існує дуже дибільна система експертних нарахувань та дефектувань. До прикладу дуже сильно грає не тільки вік авто, а й пробіг, бо по якимсь там їх формулам вважається, що авто повинно їздити не більше 20т у рік. Якщо ж авто їздить більше то це перепробіг й йдуть у хід коєфіціенти які знижують % виплат. До прикладу - якщо б в мене був би пробіг на приборці (далі ніхто не перевіряє) не 203т, а десь 50-60т то сумма виплат по запчастинах була б максимальна, а в моєму випадку від ціни нової запчастини йде зниження до 60%. Тобто якщо двері коштують $1000, то я би отримав тільки $400. Сам експерт при дефектовці на диллері мені так на вушко й шепнув, що типу краще б ти її змотав одразу то й питань не було б по виплатах. Цей коєфіціент працбє тільки на запчастини. По роботам є інша ситуація - вони оплачуються у повному обсязі, але з урахуванням середньої ціни по регіону. Звідки ця ціна береться ніхто не може сказати, але експерт сказав що вона десь на 25-35% меньша ніж ціна робіт які нарахував Автосоюз.
Враховуючи все вищеописане було прийняти рішення згодитись на виплату у страховій, але паралельно я вже шукав адвоката який би як мінімум проконсультував на тему чи можна решту сумми з когось забрати. На той момент автівка вже другий місяць як стояла на підземному паркінгу, за який також були сплачені кошти, та й адвокат, щось коштував би. На роботі юрист порекомендував мені свого товарища, який нібито спеціалізується на подібних справах. Паралельно ми ще с тиждень намагалися знайти експерта який би видав висновок, з яким вже можна було б йти до суду. Чи то так зорі склалися на небі, чи то всесвіт мені натякав, що це не мій шлях але знайти жодного евсперта не вдалося. Ті трубки не беруть, ті зайняті й обіцяють перетелефонувати, але не телефонують. За підсумками адвоката я підключив вже на фінальному етапі коли страхова вже оголосила сумму. По його пораді я на неї згодився.
Тут треба знову зробити ліричний відступ. Як працює наше судочинство у сфері от таких спорів. Це цивільний позов, який я можу подати як проти водія, компанії в якій він працює, лізінгу який дав машину так й проти всіх одночасно. Единим доказом по справі ( враховуючи що водій признаний винним у ДТП) буде експертна оцінка й від того, як цей експерт буде розмовляти на суді й буде красномовний й залежить по суті увесь суд. Так, інша сторона може не згодитися з моїм експертом й зробити свою експертизу, й тоді це буде батл експертів по красномовності. Суддя може не повірити жодному й назначити судову експертизу. Увесь цей час (якщо йти таким шляхом) автівку не можна ремонтувати, а суди в нашій країні й до війни не були швидкими. Тобто це могло затягнутися на роки й до цього я не був готовий.
З адвокатом при початку нашого співробітництва я узгодив базові моменти, та позначив що на суд не дуже хочу, але якщо прям треба то піду. Адвокат писав запити, получав відповіді й на початку доволі жваво все пішло рухатися. Мені затримали на тиждень виплату (замість знову такі обіцяних пару днів) й адвокатський запит це пришвидшив. Він звузив коло тих з кого можна спробувати забрати решту до компанії в якій працював водій. Десь тут я взнаю від того самого менеджера страхової (треба було щось там завезти до них з документів), що виявляється на машині окрім стандартної ГО на 160т була ще розширенна на +160к тому при бажанні можна було б все ж таки гратися, але було вже піздно. Той самий менеджер на фінал (на початок також бо потребував нотаріально заверений переклад документів з німецької) мені теж нервів попортив. То він втратив заяву, то він загубив якісь документи (чи то копію паспорту чи то копію документів на машину). В якийсь момент мені вже дуже хтілося не утримувати себе й сказати все, що я про нього думаю, але я стримався.
Закінчувався другий місяць, як автівка стоїть на паркінгу й потрібно було вирішувати чи ми йдемо офіційним шляхом й автівка далі живе у паркінгу поки це все не закінчиться, або пробуємо вкластися у ту сумму, що нам виплатили й паралелно пробуємо забрати хоч з когось решту. Порадившись з дружиною ми вирішили йти другим шляхом, так як витрати на перший могли б дуже сильно вдарити по сімейному гаманцю ще й з незрозумілим закінченням. Паралельно я вже шукав запчастини на авто. Я розумів, що мені потрібно: 2 дверки (бажано в колір), дзеркало у сборі, молдінги по дверям та кузовний ремонт. Здавалося мені, що у поляків знайти ті дверки не стане проблемою, тим паче що такий колір дуже часто зустрічався у европі, але реалість знову дала по носі. Спочатку почалися страйки на кордонах від поляків й все почалу дуже повільно звідти їхати, потім пошук по алегро дав не буже обнадійливий результат. Дверей то було море, й навіть у колір знайшися доволі швидко, але майже усі з дефектами, причому такими, що потребувало б доволі запарливих робіт (як типу залом на двері де йде ручка, або багато маленьких вм'ятинок)
А якщо були цілі то ціна була типу 600-800 евро на одну дверку (не враховуючи доставку). Враховуючи все написане почав шукати в нас. Колір вже не мав такого значення, скільки мав стан, дверки рест\дорест однакові, томубуло прийняте ришення обдзвонити наші розбірки. Доволі швидно на Чапаївці знайшов дві дверки білого кольору за 750 баксів пара (пару тижнів пошуків й кращого варианту не знайшов), ще й петлі задньої дверки на халяву віддали. За роботи ж домовилися там же де робили Октавію. Мені сподобався підхід та й якість доволі непогана. Ціна за все по роботам була озвучена близько $1400. Але це стапель, щоб вирівняти стійку та шпакло на задній частині порогу та проему. Максимально виріхтують, що можна але там не дуже то й можна.
Паралельно товариш butokt з пасат чату допоміг мені знайти дзеркало (щось типу $250) та молдинги (щось типу $150)
Через тиждень десь я маю отакий вигляд
Й ще через тиждень-два (у хлопців було багато заказів я їх не дуже підганяв) я вже прийшлов забирати свою ластівку
Навіть мої петлі залишилися рідні й воно все працює. Единий косяк який при мені підправили це те, що не підфарбували петлі задньої двері після зняття та встановлення. На стойці залишилися невеличкі вм'ятинки на які я забив. Воно ніде не вктратило фарбу, а так був би фарбований елемент ще й наліпки нові заказувати (одна тільки наліпка з він номером коштує 8500 грн).
Паралельно з ремонтом просувалося якось спілкування адвоката з винуватцями. Вони наче йшли на контакт й наче навіть сумма їх влаштовувала, але в якийсь момент вони попросили очну ставку де дуже сильно питали чи буду я саме на автосоюзі ремонтувати автівку, та чи впевений я що сумма відповідає дійсності. Порадившись з авдокатом ми заявили, що автівка вже в роботі й сумму яку ми б вважали нормальну ( майже в 2 раза меньшу за решту). Вони пішли думати. Через деякий час вони заявили, що хочуть провести експертизу й їм потрбно показати автівку. На той час авто вже було справне, про що й повідомили їх, але це їх не зупинило. Для розуміння після кожного контакту з ними вони зникали десь на тиждень-два з радару й мені доводилося смикати адвоката, щоб він смикав їх. В якийсь момент вони все ж таки вирішили, що їм потрубен експерт (десь через місяць після розмови про це) й приїхав експерт дивитись автівку. Він, за його словами, опирався на дефектовку Автосоюзу, та перевіряв чи були замінені, або поремонтовані ті деталі, які вказані в дефектовці. Знайшов, з моєю допомогою, майже все й відмітив це у своєму акті. Пройшов ще один місяць й вже начебто фініш. Вони згодилися виплачувати й повідомили, що за результатом дефектовки сумма трішки меньша, але не набагато. Ми з адвокатом налаштувалися на цей фініш коли раптом комунікація обривається. Ми не дуже сприйняли це бо вже не в перше. Через тиждень вони знову з'являються й заяволяють " так на грузовику ж КАСКо, то хай платить страхова". Ми витрачаємо ще 2 тижні на бумажки та відписки де страхова нас посилає в страку, та повертаємось до керівників транспортної компанії де нам заявляють: або страхова вам платить або в суд йдемо. Причину такого різкого перевороту ми так й не зрозуміли, але стало понятним, що це фініш. Тут я б ще дав би рекламацію на адвоката - мені здається, що якби він їх тормошив не тільки тоді коли я його потормошу, воно б якось й швидше сувалось би, та може біло б результативніше. На данний час сумма, яку виплатила страхова вистачило на ремонт та налог на першу реєстрацію. Не можу сказати, що я задоволенний фінальним результатом, але не все так погано як могло би бути. Автівка в строю десь з квітня, я на ній активно пересувався (поки не змінив роботу й зараз я сильно активніше на робочій машину їзжу, яка живе під хатою у нічний час).
На цьому ця історія закінчена, але не закінчена історія автівки. Слідуючий пост вже буде про позитив, тюнячки, солце, море, пляж, дівки......
.......Получив від дружини скалкою, тому дівки відміняються, а на море таки придеться везти :)