На початку серпня 2024 року, відбулася поїздка з Києва до Переяславщини 🚗🌿.
Це була моя перша поїздка за містом.
Відчуття комфорту, плавність та безшумність ходу — радували. По гарній трасі тримав 120/130 км/год, переважно 120.
Розхід стабільно тримався в межах 5,6–5,8 л/100 км. Як тільки підіймав швидкість за 130 — розхід одразу зростав, тому особливо не гнав.
Рух із Києва (кондиціонер +26°C) — 5,8 л/100 км
Рух на Київ (без кондиціонера, дощик) — 5,6 л/100 км
Дорога пролягала через Переяславщину — зелену, затишну, справжню весняну.
Поля, ліси, квітучі села — саме той момент, коли хочеться відкрити вікно й вдихнути весну 🌿.
На швидкості 120 км/год авто тримається чудово. Обгони — легко й без зайвого напруження, навіть без переходу в спорт-режим. Підвіска гарно згладжує дрібні нерівності, а навіть на неідеальному асфальті не було потреби скидати швидкість.
Аеродинамічні шуми — мінімальні, що особливо приємно між селами.
Перша дорога за місто — перша маленька пригода цього сезону.
Восени Переяслав-Хмельницький на Київщині повернув собі історичну назву — Переяслав. Назву з доповненням імені Хмельницького місто отримало у 1943 році на хвилі радянської пропаганди, яка зобразила Богдана Хмельницького об'єднувачем України і Росії. До цього, у 1930-х, його вважали зрадником українського селянства. Переяслав же має глибоку історію: перша згадка датується 907 роком у «Повісті временних літ». Місто засноване князем Володимиром Святославичем після перемоги над печенігами на річці Трубіж. Існують як народні, так і глибші історичні версії про походження його назви. Відомо, що Переяслав став третім за значенням містом Русі після Києва і Чернігова та мав свій митрополичий центр. Протягом віків Переяслав залишався важливим культурним і політичним центром України. Тож повернення історичної назви — це символічний крок відновлення справжньої пам’яті.
Пробіг 3650 км.