Підсумки від молодого італовода

Отже, вже пройшло непогано так часу і я думаю можна нарешті якось зібрати свої думки стосовно свого періоду з Стіло.

Як я вже казав, авто придбав в серпні минулого року в когось з Альфа клубу(колишній власник вибачай, не пам'ятаю твій псевдонім), вже на другий день зробив забіг у 700 км до Дніпра. Одразу зрозумів що тачка просто кайф і я не помилився з вибором. Дуже гостра на кермо, неймовірна динаміка, чудово тримає дорогу(ще й доволі м'яка при цьому) і на диво зручна в салоні. Я доволі егоїст в житті, тому все що купую вибираю за принципом аби "мені було максимально краще, думка інших тут не цікава". З такою думкою в голові можу гарантувати, що купешний стіло доволі чудово підходить під цю роль.

В мене була версія Абарт, на 192гому 2.4 двигуні, роботі Selespeed і непогано так нашпигованому салоні(борт комп, круїз, клімат на 2 зони, електро кермо і багато іншого). По своєму набору комплектації я б сказав що Фіат на той час дуже гарно попрацював. Бо тачці вже другий десяток скоро, але при цьому з комфортних опцій є майже все що можна знайти на сучасних авто.

Щодо експлуатації в цілому можу сказати вона майже ідеальна, позитивна. З самого авто мене жодного разу срака не палала, а от з минулих власників та їх "колхозу" ще й як. Що дійсно я ремонтував це коробку, але як я зрозумів вона тут найненадійніше місце. І то, все що я реально зробив це замінив "жабку" педалі тормозу. Ще був момент з ЕБУ, але там криві руки майстрів спалили блок.

Дуже надійне авто за умови що ніхто своїми "золотими ручками" не ліз до проводки. Це Італія, тому всі дроти якось автоматично записуються до слабкого місця. За умови великої кількості електроніки і кривого втручання в результаті маємо потенційну катастрофу.

Додам що до мене хтось погрався з підвіскою. Якщо вірити іншим власникам такого ж авто та сервісам, вона має бути доволі м'якою та приємною. В мене ж була дуже зажата та жорстка, яка як результат дуже гарно тримала дорогу. З Києва у Дніпро я міг легко їхати з середньою 170 і не мати жодної проблеми з стабільністю тачки.

Отже, якщо казати по категоріям. З плюсів:

• Динаміка - 170 к.с. на атмо двигуні це дуже кайфово, за умови що авто важить трішки більше тонни, маємо просто ракету котра дуже легко нагібає все шо їздить поруч
• Салон - в мене він був пойобаний минулими власниками, але в цілому мені все подобалось. Також хотілось би додати що тачка дуже практична: великий багажник, ще й до цього можна скласти задні сидіння і взагалі якийсь холодильник перевозити
• Дизайн - я вважаю авто дуже гарним, особливо за умови що перша модель зійшла з конвеєру ще 20+ років тому, а блакитний колір це просто моя любов
• Комплектація -  дуже багато приколів, особливо панорамна криша це взагалі краса
• Ціни - запчастини коштують небагато, друг з сервісу прикинув що якийсь гольф таких років так само відремонтувати було б в 1,5-2 рази дорожче

Тепер ж з мінусів:

• Коробка - робот дуже тупий, дуже часто доводилось переключати за нього через якісь затупи. Плюс, коли він ламається можна плакати
• Сервіси - знайти того кто візьметься за якусь роботу по Стіло було челенджем: кожен раз коли кажеш "селеспід на 2.4" автоматично люди вибачаються і кидають трубку
• Запчастини - дуже багато запчастин можна знайти лише в Польщі, або взагалі нема і треба колхозити з інших моделей Фіату
• Проводка - звичайна проблема старих авто, тут ще трішки проблема бо це Італія

В сухому висновку скажу, що на разі маю бажання придбати собі стіло другим авто. Як тачка вихідного дня просто шикарно, особливо за умови що іноді все ж є бажання почути цей шедевральний двигун на 5 циліндрів. Але, спочатку треба пересадити маму з Мерса на файну Альфу 😀