Подвійна вилазка до Мюнхена

Традиційно щороку в листопаді в Мюнхені проводиться європейська виставка Semicon - провідна виставка-конференція в напівпровідниковій індустрії, де власне і працює моя фірма. Традиційно ми з колегою з відділу маркетингу їздимо на цю виставку на півтора дня: півдня добирання включно з зупинкою у Нюрнберзі для поповнення моїх запасів франконського пива і колективна вечеря в ресторані біля готелю, наступного дня я цілий день на виставці проводжу зустрічі з наявними та потенційними клієнтами доки вона вивчає стенди інших фірм, а ввечері дуємо назад додому.

Отже, сидимо ми дружно п'ємо пиво з нашими директорами, а моя дружина пише мені, що їй через день треба теж до Мюнхена, щоб замінити подругу на якійсь там дуже важливій для українців та іміджу України за кордоном конференції, бо та злягла вдома з температурою. Сімейний номер, харчування, парковка, паливо - все оплачується, треба лише приїхати. Т.к. в ті дні в Німеччині страйкували машиністи потягів, то відправити дружину саму був не варіант, а підтримати подругу треба було, тому намітилося 4 дні по овер 500 км))) Добре, що хоч половина лише на Гольфу (принципово не використовую його в службових поїздках, хоча з відшкодуванням по 30 центів за кожен км на ньому можна некисло стригти бабло). Ну добре, вт-ср був у відрядженні, чт-пт покатаюся для благої справи. 

Погодка була така собі, близько 0, час від часу зривався сніг, дощ та обидва разом, тому я був несказанно радий, що їду на гарній гумі. Робили тільки одну зупинку на дозапраку у Нюрнберзі та перекус. В мокру погоду розхід палива зростає + зимова гума теж додала свого опору коченню, тому і розхід помітно вищий, аніж влітку при тих самих швидкостях і аналогічному завантаженні авто:

Наступного дня після сніданку дружина пішла на конференцію, а я лишився розважати дітей))) Трохи поскуплялися в супермаркетах, трохи повисіли на дитячому майданчику, трохи погуляли замками та палацами  - так і день пройшов. Спочатку ми поїхали до замку Гілмер, що розташувався в мюнхенському районі Аллах. Це замковий комплекс із брамою, головною будівлею та каплицею з романсько-готичним характером з трьох сторін оточений парком, а четверта сторона розташована безпосередньо на березі Вюрмського каналу. Він збудований у 1899-1900 роках місцевим фермером-мільйонером Лоренцом Гаузером. Нажаль, я не врахував, що замок закритий для публичного відвідування (знаходиться на території заводу МАН), тому спромігся лише на калічну фотку крізь дерева:

Потім в нас ще був гігантський замковий комплекс в Обершляйсхаймі, що трішки на північ від Мюнхена. Цей замково-парковий комплекс був літньою резиденцією Віттельсбахів - правителів Баварії. Історія Шляйсгаймського палацу почалась в 1597 році із заснування герцогом Вільгельмом V (1548–1626) неподалік від палацу Дахау заміського будинку. З того часу залишились центральна брама і вежа з годинником:

У 1616 році власником садиби становиться син Вільгельма курфюрст Максиміліан I. У 1616–1623 роках він збудував так званий Старий палац, проект якого був розроблений архітектором Генріхом Шеном Старшим і Гансом Крумппером.

У 1684–1688 роках для Максиміліана II Емануеля та його першої дружини, австрійської принцеси Марії Антонії за проєктом Енріко Дзуккаллі був побудований палац Люстгайм, вілла із садом в італійському стилі.

У 1701–1704 роках за проектом Дзуккалі був збудований Новий палац у стилі бароко. Роботи припинились у ході війни за іспанську спадщину і відновилися лише у 1719–1726 роках. Новий палац - характерний приклад «малих версалів», що будувалися німецькими правителями у 18му столітті.

До сутінків ми ще встигли прихопити замок Блютенбург - колишня резиденція і мисливський замок герцогів Баварії. Розташований на берегах річки Вюрм і двох ставків неподалік від палацу Німфенбурга (там ми були ще в далекому 2015му році, коли вперше потрапили до Мюнхена, тому вже не повторювався і шукав нові замки навколо центру метрополії). Перший замок, який був збудований у 13му столітті, згорів у війну. У 1431–1440 роках на його місці був зведений мисливський замок для герцога Баварії Альбрехта III Благочестивого з роду Віттельсбахів.

Нарешті дочекавшись дружину з конференції, ми попхнули додому, тільки не через Нюрнберг, а через Штутгарт. Біля Нюрнберга були якісь затори, тому альтернативний маршрут мав бути швидшим. Проїжджаючи повз Штутгарт я скористався можливістю підібрати за недорого донора ВЧ динаміка для моїх "полочників" Heco Celan 300. Ці хайендові колонки мені подарував товариш-одногрупник, з яким ми постійно відвідуємо концерти Раммштайн. Нажаль німецька пошта пограла в футбол цими колонками під час пересилки і магніт ВЧ динаміка на одній колонці тупо відвалився... Відремонтувати динамік в мене не вийшло, тому час від часу моніторив барахолку. Вже був готовий віддати 50 євро за вживаний динамік, коли "вистрілила" ціла колонка по цій ціні. Пересилку я вже боявся, тому вирішив, що якщо йому судилося бути моїм, то або я його заберу, або попрошу колегу підібрати за нагоди. Отже, мені пощастило певною мірою і я відновив неймовірно збалансований звук цих суперколонок! В продавця виявилася схожа історія, одна колонка не пережила переїзду, тому другу він просто виставив на продаж.

Дорога назад була теж не за ліпшої погоди + кілька заторів не покращили показники економічності Гольфа.

А взагалі наш маршрут переміщень того дня виглядав так: 

Таким чином Гольф розміняв свої 227 т. км