У попередньому дописі було пофарбовано частина елементів салона, одна з яких - сонцезахисні козирки.
Але фарбування виявилось марною витратою грошей та часу, бо сам матеріал, який з заводу огорнутий козирьок щось по типу гуми, тому його висихання було або занадто довгим, або взагалі неможливим.
Тому самокліюча алькантара - швидке рішення, хоч я і не дуже хотів. Але на практиці виявилось, що доволі не погано і головне на дотик вона відчувається. Я задоволений результатом.
Ручки також пофарбовані ґрунтом для пластику а потім матовою фарбою.
Самокліюча алькантара - зла штука, коли її досить багато залишається, то вже не зупинити!
Так, саме це колгоспно може і виглядає, але на меті було заховати косяки від встановлення шильдика, на дотик приємно, тому «нехай живе тут» поки що.
Коли я казав, що важко зупинить, я не жартував 😁
В цілому, я задоволений результатом. Залишається останні штрихи - це стеля та зняття залишків тканини з дверей та заміна їх на шкіру. Все решта готове.
Мені подобається коли так до половини а верх білий
Але кожному своє