Підкапотка. Затєсався на зустріч японоводів.

Вітаю! Вирішив трохи навести лад під капотом. Не те щоб там було зовсім погано, але потьоків масла і пилу було в достатку. Ось, власне, як було:

Познімав деякі кронштейни, кришки, взяв дешевий інтертулівський піскоструй, мішок кварцового піску. Процес викликає подвійні враження: з одного боку ніби побував у бурі в пустелі, з іншого — це просто естетичний кайф.

Далі по металевих деталях кислотний ґрунт, по кришках – праймер для пластику, ґрунт наповнювач 4:1, фарба з балончиків, лак 2:1. У ґрунт та лак додавав +-25% добавки платифікатора.

Зняв пластину з клапанної кришки, обмотав бронепроводи, напхав затичок у свічні колодязі, взяв керхер і, схрестивши пальці, нормально так пройшовся по всьому. Затички не допомогли, колодязі повністю залив, але одразу видув повітрям звідусіль де дістав. Потім смикнув мене чорт поставити алішну прозору кришку ГРМ. З нею в комплекті йдуть три маленькі фіолетові бочата під болти кріплення та ущільнювальна гумка. Якби знав, одразу приклеїв би ці дрібниці до кришки. При установці звісно одне боча випало і полетіло під шестірні розподвалів. Вже морально готувався знімати двигун з подушки, середній кожух і шукати цю дрібницю, але благо під одним кутом таки розгледів де воно лежить і примудрився велосипедною спицею підчепити і витягнути не впустивши. Нахрін такий експірієнс. Прихопив на суперклей, з другого разу все поставив. Кажуть, цей прозорий пластик довго не проживе, але подивимося.

Прибрався у багажнику, салоні, відмив тачку зовні. У нас вперше за шість років вродили абрикоси, тому окрім пташиних і бджолиних какашок, довелося подовбатися з відтиранням ляпух кольору ламбо.

Поїхав у місто на сходку японських тачок, забавно було, що власники евіків тепло прийняли і щиро цікавилися машиною, сідали в салон. У мене чомусь була думка що тут таке саме ставлення як у 911 до Кайману наприклад. Мовляв, екліпс — ево для бідних. Але ні, все пройшло лампово та дружно.

Далі просто візуал на погортати.