Жага доторкнутися до незвичного

Хто сказав, що перша машина має являти собою щось зручне, практичне на повсякдення? Проект, який мав принести загальне розуміння влаштування автомобіля, принципів їзди, при тому бути цікавим із націлом на змагання (колись можливо, десь там у майбутньому). 

Жили були два тіпочки, що шалено фанатіли автоспортом і носили ідею купити спільний спортивний автомобіль, щоб поступово наближатись до мрії. Перебрали не один десяток пропозицій за період більший пів року, зупинились на варіанті зарядженого Опеля Корса, проте на момент рішення забирати саме його, оголошення зникло і дещо засмучені втратою гарного варіанту продовжуємо пошуки і диво, через 5хв на трапляється це саме оголошення про продаж спортивної вісімки у Дніпрі.

Особисто я завжди був противником вазів та не горів бажанням придбати фрукти цього дерева. Але тут щось зечепило, це найкраща пропозиція, яку можна було зустріти за весь час пошуків, вісімка з каркасом, ковшами, хорошим двигуном та в цілому вся така гіношна. В результаті ми скинулись бюджетом та напарник поїхав до Дніпра її забирати, пошашкували, оглянули технічні питання і ось машина вже їде вагоном-автомобілевозом до Львова. 

Вже згодом я побачив її на евакуаторі під'їжджаючу до гаражного кооперативу. Перша думка: вона така велика, бляха колеса прікольні, каркас, очманіти. 

Максимально змішані емоції, типу камон, це гоночний автобіль про який ти не міг і думати найближчі кілька років, а з іншої сторони місяцями переслідувало відчуття помилково рішення. 

Окремо варто відмітити завзяття напарника, який живе за пів країни від мене, взагалі тоді вперше в живу зустрілись і такий типу: вона буде жити у тебе, будемо тут тренуватись, гонки їздити, ну наче всьо, машину привіз, час додому). 

Тож тепер є капець яка гінка, правда з технічними нюансами, але про це в наступних розповідях.