Коротше, мій казус з мастилом для двигуна. Історія почалася ще 4 місяці тому, коли я поспіхом збирався в першу далеку поїздку. Тоді я вирішив докупити 5 літрів мастила про запас. Хто знає, що може статися в дорозі. У ті дні я був особливо завантажений роботою, тому не дуже звертав увагу на те, що купував (усі сайти були на в'єтнамській мові). Здавалося, що це та ж марка і 10w40. Купив, навіть не розпакував і залишив у багажнику. На щастя, мастило не знадобилося, тому залишив його до наступного ТО.
Ось нещодавно, після ТО, я поглянув на бутиль мастила, який уже був залитий у двигун, і помітив, що там написано "for diesel engine". Курво, треба було перевірити перед заливкою. Гугл підказав, що краще так не робити, тому я вирішив замінити мастило на правильне.
Після покупки авто відразу стало зрозуміло, що куліса КПП була сильно зношена. Вона не давала жодної інформативності чи ефективності. Відчуття було таке, ніби перемішуєш ложкою кашу в каструлі. На моєму старому ЗАЗ 968 і то краща ситуація було (але то тому що мені допомагав крутий майстр, Rosko привіт). Тому я вирішив провести ремонт куліси.
Звісно, можна було б знайти ремкомплект, але я вирішив не витрачати час і придбав нову кулісу. Вона коштувала близько 80 доларів плюс вартість роботи. Але це було того варте. Відчуття просто неймовірні! Просто космос! Перемикання чіткі. Хід ручки короткий. Все просто кайф.
А ще зустрів того красеня біля гаражів - Citroën 1956 року. Цей автомобіль належав власнику гаражу. Він продав його за 1.8 мільярдів донгів (шо??), що приблизно дорівнює 71 000 доларів.
Я є шанувальником ретро авто. В Україні на мене досі чекає Запорожець. Але тут, у В’єтнамі, з ретро автомобілями не дуже добре. Зрідка бачу старі Volkswagen Beetle та Transporter T2. Більше нічого. Дуже сумно, адже на дорогах немає на що подивитися, окрім нових лухарі автомобілів.
Скоріш за все, це пов’язано з обмеженнями на володіння авто, які існували у В'єтнамі на початку 90-х років. Країна, виснажена майже півстоліттям війн, навіть не мала бензину у вільному продажу. Деякі з моїх друзів досі пам'ятають ті часи, коли бензин можна було дістати лише у перекупів, і ціни та якість були відповідні. Тому автомобілів до 2000-х років майже не залишилося. Або вони вже в дуже поганому стані, або їх ввезли з-за кордону. З ретро автомобілів залишилися тільки ті, що були в країні ще з постколоніальної епохи, до приходу комуністів. Прихід комуністів приніс тільки занепад.
На щастя, зараз таких проблем уже немає, і ринок автомобілів зростає, але ретро авто так і не з'являться.
Ще на українському Омега-клубі, наче, піднімалась дана тема.
На наступну заміну сміливо можна його заливати, ніякої шкоди двигуну не буде.