Поздравляю с Днем Независимости Украины!

Поскольку большинство читающих это могут не понимать украинский язык, продублирую и на русском.

Пані та панове! В цей день маю честь привітати Вас із Днем Незалежності України!
Спокон віків, наша Батьківщина була кузнею видатних воїнів, вчених, поетів та письменників. В своїх віршах її оспівав великий кобзар тарас Шевченко, на її землях малював свої картини Репін, вона була полем битви русичів та козаків — найвидатніших воїнів середньовічної Європи. Українська культура розвивалася з найдавніших часів, розвивається вона і понині. Наша територія дала світу такі великі держави, як Київська Русь та Козаччина. Її видатні сини завжди насмерть стояли за свою віру, за своїх близьких. Рівно 22 роки тому ми знов отримали свободу. Свободу слова, свободу думки, свободу вибору, свободу у весь колос сказати: МИ — УКРАЇНЦІ! Ми отримали можливість побудувати велику державу, таку, в якій ми, українці, будемо відчувати себе максимально комфортно, настільки вільними, наскільки ми самі того забажаємо. Ніхто не казав і не думав, що шлях становлення нашої молодої країни буде легким та безхмарним. Найвеличніші в історії людства держави будувалися не один десяток років, перш ніж стали могутніми. І тільки в наших руках знаходиться доля молодої України, її майбутнє! Ми, українці, від Ужгорода до Луганська, від Севастополя до Чернігова, зобов'язані подолати чвари та конфлікти, відволіктися від нав'язаних ззовні думок та вмовлянь, і, взявшись за руки, в єдиному прагненні направити всі свої сили, все своє бажання на те, аби кожен з нас, наші діти, наші онуки та правнуки могли з гордістю сказати: Я — УКРАЇНЕЦЬ! Я ЖИВУ В УКРАЇНІ! Ми маємо побудувати таку Україну, про яку мріяли наші пращури, за яку вони без будь-яких сумнівів, без жалю та без страху проливали свою кров. Я вірю в те, що всі ми: мешкані Києва та Одеси, Львова та Харкова, Дніпропетровська та Івано-Франківська, всіх міст і сіл, всі ті, хто належить до української нації, хтобажає нашій країні добробуту — сьогодні разом перевернемо нову сторінку історії, напишемо нову главу в літописі нашої прекрасної, єдиної та нероздільної України — нашої Батьківщини!
Слава Україні!

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!

В. Сосюра

Дамы и господа! В этот день имею честь поздравить Вас с Днем Независимости Украины!
Испокон веков, наша Родина являлась кузницей выдающихся воинов, ученых, поэтов и писателей. В своих стихах ее воспевал великий кобзарь Тарас Шевченко, на ее землях писал свои картины Репин, она являлась полем битвы русичей и запорожских казаков — величайших воинов средневековой Европы. Украинская культура развивалась с древнейших времен, развивается она и сейчас. Наша территория подарила миру такие великие государства, как Киевская Русь и Козаччина. Ее великие сыновья всегда насмерть стояли за свою веру, за своих близких. Ровно 22 года назад мы вновь обрели свободу. Свободу слова, свободу мысли, свободу выбора, свободу во весь голос заявить: МЫ — УКРАИНЦЫ! Мы получили возможность построить великое государство, такое, в котором мы, украинцы, будем чувствовать себя максимально комфортно, настолько свободно, насколько мы сами того пожелаем. Никто не говорил и не думал, что путь становления нашей молодой страны будет легким и безоблачным. Величайшие в истории человечества государства строились не один десяток лет, прежде чем обрели могущество. И только в наших руках лежит судьба молодой Украины, ее будущее! Мы, украинцы, от Ужгорода до Луганска, от Севастополя до Чернигова, обязаны преодолеть распри и конфликты, отвлечься от навязанных извне мнений и уговоров и, взявшись за руки, в едином стремлении, направить все свои силы, все свое желание на то, чтобы каждый из нас, наши дети, наши внуки и правнуки могли гордо сказать: Я — УКРАИНЕЦ! Я ЖИВУ В УКРАИНЕ! Мы должны построить такую Украину, о которой мечтали наши предки, за которую они без каких бы то ни было сомнений, без жалости и без страха проливали свою кровь. Я верю в то, что все мы: жители Киева и Одессы, Львова и Харькова, Днепропетровска и Ивано-Франсковска, всех городов и сел, все те, кто принадлежат к украинской нации, все, кто желает нашей стране добра и процветания — сегодня вместе перевернем новую страницу истории, напишем новую главу в летописи нашей прекрасной, единой и неделимой Украины — нашей Родины!
Слава Украине!

Люби Украину, как солнце люби,
Как ветер, и травы, и воды…
В мгновение счастья и радости час,
Любите в тяжелые годы.

Люби Украину во сне, наяву,
Вишневую нашу Вкраину…
Ее красоту, вечную, молодую,
Язык ее соловьиный.

Средь братских народов, как в богатом саду,
Сияет она меж веками…
Люби Украину всем сердцем своим
И всеми своими делами.

Для нас единая в мире она
В пространствах меж сладких их чар…
Она среди звезд, и вербах она,
И в каждом сердца ударе,

в цветах она, в птицах, в электроогнях,
И в песне любой, в каждой думе,
И в детских улыбках, в девичьих глазах
И в флагов бордовом во шуме…

Она, как лучина, что горя — не сгорит,
Живет и в тропинках, в дубравах,
И в звуках гудков, и в днепровых волнах
И в тучах тех, величавых…

И в грома раскатах, развеявших в прах
Врагов в зеленых мундирах,
В штыках, что во тьме пробивали нам путь
Путь к вёснам, душе нашей милым.

Эй, юноша! Пусть будет для ней и смех твой,
И слезы, и все до кончины…
Не сможешь народов других ты любить,
Когда не любил Украину!

Красавица! Как синее небо ее,
Люби ее в каждой минуте,
Любимый любить не захочет тебя
Когда Украину не любишь!

Любите в труде, и в любви, и в бою,
Как песню, что льется зорею,
Всем сердцем любите Украину свою —
И вечно мы все будем с нею!

В. Сосюра