Невдала малярка | Ч.3

Б52 на гаєвій - під цим СТО маляр-найобщик прикривається кожен раз, коли бере авто. А поруч є ще одне, в якому він наче власник. 

Якщо колись попадете на «чудо» Ваню із Б52, так знайте - він до нього не має ніякого значення. 

В результаті машину я не забрав звідти, а познайомився із справжнім орендарем СТО біля Б52 і ми домовились, що він все переробить і за тиждень зможе доробити авто. 

Все наче ок, ми погодили умови, але був єдиний нюанс, який я не готовий був повністю прийняти. Умови для виготовлення авто та малярки не самі найкращі - дуже мало місця і як такої камери немає. 

В результаті ми домовились, що він виготовляє у себе, а потім ми переганяємо на СТО, де я з самого початку хотів робити, позичаємо камеру і там її фарбуємо. 

Виготовлення пройшло також доволі нервово. Я кожен день приїзжав, щоб розуміти як просувається, але все йшло доволі довго і залишалось багато нюансів, які мені не подобались. 

В результаті виготовлення зайняло півтора тижні.
Із позитивного, за цей час я знайшов оригінальний капот в рідному кольорі, тому що Тайвань мені не зовсім подобався. Крило спочатку почали робити яке стояло на машині, але потім виявилось, що це також Тайвань, тому міняємо і не паримся із рихтуванням. Бампер виправили після не дуже якісної пайки армувальника з моєї території. Двері все ж спасли із найменшою кількістю шпаклівки.

І ось пройшов місяць як вона повернулась назад на мою територію. Почались нові качелі із домовленою камерою. В погоджений день фарбувати маляр не приїхав. На нормальному освітлені виявилось дуже велика кількість недоліків… і тому, ще не кінець цієї чудової історії. 

Наступний пост стане фіналом цієї казкової мандрівки. А за ним по слідує велика кількість постів, що робилось по машині впродовж цього часу, поки вона стола. Буде цікаво