Оскільки більшу частину того року я не був дома, а у машини було трошки своїх пригод - я вирішив об'єднати їх одним постом. Є трохи фоточок, трохи пригод. Нехай буде тут мені на пам'ять.
Початок березня 2022. Всією родиною сидимо в окупації за Києвом. Сусіди по дачах неподалік від Бородянки знайшли тиху дорогу в об'їзд всіх підарських блокпостів. Почекавши інформації від людей, що змогли нормально виїхати з окупованої території Київської області, ми теж вирішили стартанути кудись подалі. Знайшлись знайомі на Закарпатті, які прийняли всю нашу родину.
Фото зроблені на дачі, на згадку. А то раптом не повернемось...
По ітогу там все пройшло нормально, до нашого будинку ніхто не лазив. Пощастило.
На Закарпатті машину довелось поставити в гараж. Абсолютно справну, заправлену, готову до від'їзду далі на захід, чи додому. Ніхто тоді не знав, що далі.
А я мобілізувався і пішов воювати.
Через деякий час, ситуація трошки стабілізувалась, родина частями повернулась в Київ. Але, дружина у мене не водить, машину треба було повернути в Київ. Тим більше, що я вже трохи розумів графік і знав, що влітку попаду на відпустку додому.
Домовились з кумом, він приїхав з метою забрати залишки наших речей і перегнати машину додому.
Мені ту всю інформацію передавали телефоном, я міг раз на добу дзвонити, але виключно голосом. Інтернету майже не було.
Сітроена завели - а він глючить. Ставка була на пробиту мідну прокладку під форсункою. Як так - ніхто не зрозумів, бо в гараж машина заїхала цілою і справною.
Добре, що знайшовся майстер відносно неподалік, який подивився уважно, і знайшов - що розвалилася прижимна планка форсунки. Ота масивна стальна хреновина, яка притискає форсунку до головки.
Намагались її знайти на заміну - але чомусь не вийшло. Як мені сказали - заварили стару. Ну заварили, та й заварили. Всі успішно повернулись додому своїм ходом. Машина з того часу вже більше 10000 проїхала, все працює норм.
А далі - десь у липні я приїхав на 10 днів, зробив ТО, бо вже час підходив, перекинув місцями колеса, бо вже було майже 10к на зимових. Літо вирішив не ставити, бо по суті машинка стояла в гаражі зі знятою клемою, і до осені їздити на ній немає кому і куди.
Так рік для неї і закінчився, без пригод і подій.
А я собі служив і воював далі.