«Ігорчик»

Історія про Ігора зʼявилася в моєму житті ще у 2006 році, мені було тоді 24 роки, я тоді одразу після свого весілля купив BMW e34, чорного кольору 525і 1989 року випуску. В ті роки інтернет ще не був так розвинутий, хотілося якогось тюнінгу та подальшого розвитку даного автомобіля, знань про BMW не було ніяких. Проїжджаючи по вул. Перфецькій, що у м. Львів, там є авторинок, побачив маленький павільйон із логотипом  BMW, думаю зайду подивлюсь, що там продають. Заходжу, а там за столом сидить хлопець і посміхаєшся до мене і каже -Заходь і сідай навпроти мене, що цікавить? Мене тоді багато чого цікавило, кажу -У вас є противотуманні фари для БМВ е34, бо у моїй машині стоять заглушки. Він каже -Можемо замовити) оригінал чи замінник? Я здивувався тоді, що значить замінник? Тоді він мені пояснив в чому різниця, звичайно я замовив замінник, взяв нові Depo, оскільки грошей тоді не було на оригінал ). Ігор тоді ще сказав -Цікаво глянути на твою BMW, я кажу -Я припаркував її біля такої самої BMW он навпроти,  мені цікаво чия то машина? Він каже -Чия чия, то моя машина) Ми пішли на вулицю на оглядини. В нього була точно така сама машина як у мене з двигуном м20 б25. Я почав частіше заїжджати до нього в той  павільйончик, умови там були жахливі, маленька буда з електричним обігрівачем, зимою там було холодно, але нам то не заважало, ми вивчали каталог БМВ, що може бути в комплектації чого не може, це були класні часи, ми говорили не тільки про БМВ, а й про життя в цілому. Я тоді працював на підприємстві де виготовляли торти, підходжу до однієї дівчини яка робить круглий торт, кажу -Оксана ти можеш на торті написати логотип BMW, вона каже можу)) Отже оформила торт як логотип BMW, беру той торт і їду до Ігора, привожу той торт, кажу -Це тобі, а він я-За, що? Я кажу -Просто так, ти класний пацан, все мені показуєш і розказуєш. Він відкрив коробку і його очі загорілися, каже -Нічого собі, мені такого ще ніхто не дарував)

Згодом Ігор переїхав на вул. Корольва, оскільки його керівник мав там інше приміщення з кращими умовами. Наші зустрічі продовжувалися за новою адресою. Згодом до нашої компанії приєднався мій друг  і однокласник Діма, який не без мої участі придбав собі BMW e39 528і. Ігор допомагав із запчастинами і мені і Дімі, завжди вибирав, щось хороше, казав таке не варто купувати бо там якість погана, а таке добре, мої клієнти беруть і задоволені. У нас тоді утворилася  душевна компанія, ми навіть зустрілися у вихідні дні у кафе і  там знову говорили про ті БМВ, на зустріч прийшли у фірмових кепках )) я прийшов з дружиною, Ігор приїхав зі своєю донькою Христиною)

З часом Ігор змінив місце праці, він пішов працювати у  сервіс «Автошанс» це був справді крутий сервіс, там було абсолютно всі послуги, автомийка, шиномонтаж, малярний цех, кузовні роботи та інше. Своє чорне BMW е34 він змінив сіре BMW e34, а потім на BMW x5 у кузові е53. Усі його машини були завжди доглянуті, він все міняв своєчасно, деколи навіть швидше ніж потрібно, підкапотний простір був завжди чистий.        Якось я замовив запчастини, тай їду вже на нове місце, заходжу, а Ігор весь в роботі, телефон в нього розривається.

Навіть відірватися не може, він поговорив і каже -Роботи дуже багато) Не знаю як в нього вистачало терпіння, з кожним поговори, кожному поясни, але незважаючи на то все Ігор завжди приділяв мені час. Також побачив старих спільних знайомих яких Ігор підтягнув працювати в цей сервіс. Мені дуже подобалося проводити там час, усі вже давно знайомі, атмосфера дружня і весела. 

В цьому сервісі обслуговувалися усі мої близькі,друзі, навіть мій батько та брат. 
   

    18 квітня 2022 року я знаходився у Львові неподалік залізничного вокзалу, відчув як неподалік, щось вибухнуло. Я вийшов із свого автомобіля і побачив як люди метушаться, чую в небі щось летить, піднімаю голову і бачу летить ракета прямо в бік Левандівського мосту. Ця ракета летіла не дуже швидко, я провів  її очима, коли вона впала пішов чорний дим, звідки саме я не знав. Раптом подзвонив Діма і каже, що ніби попали по сервісу і прислав мені фото.

.

Я не міг повірити своїм очам, це ж «Автошанс» де працює Ігор. По дорозі я їхав і намагався додзвонитись, телефон Ігора не відповідав, навіть гудок не йшов. Коли приїхав побачив таку картину.

Місце де працював Ігор з хлопцями просто зникло, ракета влучила прямо в цей офіс. Вони всі загинули. В той день я втратив хорошого друга.

Навіть не уявляю яку біль отримали сімʼї загинувших хлопців, а головне за що це все? Ми дружили близько 15 років, це був справжній друг який ніколи, жодного разу мене не підвів. Похорон був величезний, ніколи не міг подумати, що у Ігора стільки друзів. Сумно мені за ним, цінуйте своїх близьких. 

Ігор Фок назавжди залишиться у моєму серці!

Усім добра! 
москалям горіти в пеклі!!!