Вгамувати емоції

Минулого разу, я завершив свою розповідь на моменті знайомства з авто. Але щоб розпочати цей допис, потрібно повернутись у часі на два тижні.

Отож, дружина забрала авто і поїхала додому ставити на облік. Про постановку на польські транзити (авто було на швейцарських номерах, ще й як виявилось не на своїх), про 5 днів в черзі на кордоні та процес розмитнення писати не буду. Хоч там теж було весело, але перетворювати цей допис на роман в трьох томах не дуже хочеться (якщо вам це цікаво – дайте знати в коментарях, опишу і це). 

Почнімо з моменту, де альфа розмитнена і чекає на реєстрацію. Перше питання – номерні знаки. Які обрати? Були думки взяти щось платне, типу вк1001мі (ініціали та дата народження дружини, оскільки авто реєструвалося на її ім'я). Але тоді вони були зайняті якимось УАЗіком. Купувати ще й УАЗік – бажання не було. Та і совість трішки гризла, адже в країні війна, а я тут за циферки на номерах платитиму... І тут мені пригадався один момент мого життя. Не самий приємний:

Копаю я тещі фундамент під забор. Зі швагром. В ручну. Лопатами. В 30-ти градусну спеку. Глибиною понад метр... В той момент здавалося, що якщо заглибитись ще буквально на декілька сантиметрів – з ями почнуть доноситись голоси грішників...

Аж раптом, щось невідоме змусило мене підняти очі на дорогу... там їхала вона... Alfa Romeo 159... в універсалі... і її номера... ВК0159СК... саме останні дві літери "СК"... в голові схожі думки: "СКааа..  яка вона кайфова..."

Пригадавши це, телефоную знайомим в МРЕО.

Єєєєє бейба... в наявності є номера 0159.

І вони безкоштовні!

Кайф. Їх і вішаємо.

Отримавши це фото від дружини я відразу запитав: "стоп, а що з двірником?".

"Я не знаю, не працює" ‐ відповіла вона.

Починаю шукати подібні проблеми на форумах і досить швидко знаходжу. Є два варіанти вирішення ‐ знімати та чистити моторчик або ж купувати новий.

Звичайно спробуємо зробити своїми руками, купити завжди встигну.

І тут ми підійшли до того моменту, де я повертаюся з рейсу та знайомлюсь з авто.

Отож, знімаємо пластикову обшивку кришки багажника, знімаємо моторчик, розбираємо його. Там все поржавіло та позакисало. Очищаємо, змащуємо і на місце. Все працює. Клас. (Фото нажаль не збереглося).

Починаємо дивитись далі, що ж я купив.

Відкриваємо сервісну книжку. До мене було 2 власника, що підтвердилось і записами в книзі. Просто загуглив місця обслуговування автомобіля. Це було два різних регіони Швейцарії. Окей, значить і пробіг в 245тис км. можна вважати оригінальним. Та і стан салону натякає на чесність пробігу.

Перший власник – дуже відповідальний до технічного стану. Всі запчастини які він встановлював – виключно оригінал. Декілька разів навіть возив авто обслуговувати в Італію (благо йому було близенько).

Другий власник – швидше за все, якийсь примажорений школьнік чи студент. Він встановив магнітолу за 600€. Койловери KW var.1 за 1200€. Диски GMP Drake 19" ще за 1000€. Підсвітку в двері з логотипом Alfa Romeo і різні такі приколи. Коротше кажучи – більший акцент робив на зовнішньому вигляді. 

Про койловери:

Їдемо на "трясучку". Там кажуть, що підвіска в супер стані (хоча якийсь стук все ж є, але про це в наступних дописах). Зношеність амортизаторів на рівні 10-15%. Видихаю з полегшенням, адже купувати 4 нові амортизатори та пружини ТІ або комплект нових койловерів – бажання немає.

Але авто було дууууже низьке, а попередній власник не віддав ключ для регулювання та інструкцію до койловерів.

Знайшов сервіс, який займається тюнінгом та підготовкою авто до трекових перегонів. Домовився про візит і за декілька днів відвіз їм авто на регулювання висоти підвіски. Вони підняли авто на максимальну висоту (хоча на стійці койловера було ще достатньо різьби, мені пояснили що вище неможна, бо тоді неправильно працюватиме амортизатор. Оскільки ці хлопці займаються таким професійно – причин не довіряти їм не було).

Авто піднялося на 3см. але всерівно залишалося нижчим за заводську ТІ підвіску (яка на 20мм нижче від звичайної 159). Трішки покатавшись стало ясно, що такої висоти цілком достатньо.

По їзді койловери виявились досить м'ягкими та комфортними. Я очікував відбиті нирки та зміщення спинних хребців. Але на щастя, все виявилось зовсім не так. Навіть на 18" дисках.

СТОП!!! Диски 18"???

Але ж в бардачку знайшов гарантійну книжку на диски GMP Drake 19" та проставки 5мм на передню вісь (через заводські гальмівні супорта Brembo, деякі диски стають лише з проставкою).

Запитую в дружини де диски?

Каже що віддали лише ці. 18" але з хорошою, майже новою зимовою гумою Dunlop winter sport 5.

Шо за нах?

Телефоную до продавця. Він перегонщик. Запитую "де диски"?

Каже "попередній власник зі Швейцарії віддав лише ці колеса".

Ага. Звичайно. Так я і повірив. Попередній власник забрав диски за 1к€ але залишив проставки і гарантійний талон...

Ладно. Шукаємо гуму на літо.

Дуже хотілося нову, хорошу гуму.

Адже заводська потужність в 210к.с та 400н.м. крутного моменту... До того я на таких потужних авто не їздив.

Вибір впав на Continental sportcontact 6.

Хто розуміється на гумі – пояснювати не потрібно.

Хто не розуміється скажу так: серпантин, туман, температура повітря +3°с, я проходжу "шпильку" на швидкості 50км/год+. Жодного натяку на втрату зчеплення з дорогою. Вже пізніше прийшло розуміння, що для дизельного універсала на кожен день – це трішки зажирно. Хоча якщо бюджет дозволяє – рекомендую. Гума кайф.

Гума купувалася трішки нижчою від заводських рекомендацій. По заводу 235/45 R18, я ж взяв 235/40 R18. Суто заради зовнішнього вигляду.

Диски віддав не порошкове фарбування.

Колір обрав "темний графіт".

На фото та ввечері виглядають чорними.

На сонячному світлі – дуже гарний перелив від чорного до сірого. Заголом задоволений.

На цьому, думаю, сьогодні можна завершити.

В наступному дописі розповім про перше ТО, заміну деяких деталей і можливо ще щось)

Слава Україні!!!

Слава ЗСУ!!!