Випробування маляркою

Перед тим як писати -автоматично глибоко і затяжно вздихнув. Малярка - це те, від чого я відрікаюсь і не хочу мати нічого спільного. Мав вже гіркий досвід фарбування авто (Жигулика) і це перетворилось з цікавої історії в розчарування і марну трату коштів. Тому, я ніяк не хотів цим займатись і після того лише локально підфарбовував машини. Добре, що тепер маю товариша який цим займається, і це вже легше. На БМВ ми з ним фарбували капот, на Хонду - колеса (про це все є розповіді в бортжурналах машин).

Але капот, колеса- то таке. А от фарбувати все авто  - то для мене досі тригер. Але залишати Валєрку без фарбування - теж не варіант, бо машинка заслуговує бути гарною і привертати погляди.

Я ще тижні два збирався з думками і все ж таки наважився на цей крок. Та і відступати не було куди, бо ж він вже розібраний для фарбування.

Товариш яким має лафету - знову технічно зморозився везти моє авто, і це означало лише одне - треба його везти своїм ходом. Їхати всього нічого. Лише на протилежний бік міста) 

Добре лише два моменти :

• У нас не велике місто
• Можна не їхати через центр а об'їхати його по-колу

Для підстраховки, взяв двох товаришів на машинах. Один що б їхав попереду, а інший позаду.

Це буде мій перший виїзд в місто на даному авто. І у мене ні ліхтарів ні зеркал ні двірників.Ну просто коробка на колесах. Яка ще й не відомо як їде.

Коли виїжджав, то бак показував що там є літрів з 10 бензину. Почав їхати - датчик на приборці почав показувати, що бак майже пустий. Тому, 10 літрів бензину відправляється в бак.

Поки чекаємо на ще одного учасника експедиції - підкачую колеса. Бо всі трохи підзпущені.

Ну всі на місці, пора вирушати. Поки їхали і збирались, вже 16 година і дуже скоро по-місту будуть капець затори. А це нам геть не на руку.

Виїжджаємо і в моїх планах було, що ми будемо їхати дуже тісно. Проте , не все так було як в моїй голові. Їхали з доволі великим інтервалом як для такого. Але в цілому, норм )

Передній бампер їде разом зі мною

Сітроєнчик їде позаду, в нього найважливіша роль - прикривати мене при перестроюванні і не втаранитись (по можливості)

А ось так вся наша процесія виглядала очима водія Сітроєна

І відразу після того як було зроблено це фото - на вулиці починає капати дощ. Добре, що він лише замастив лобове і не перетворився в зливу. Бо тоді я б не бачив зовсім нічого.

В один момент нам на зустріч їхала поліція і було цікаво чи зупинять. Але вони не звернули на нас увагу. Проте, вже за кілометр на цій самій вулиці їхав ще один екіпаж. І мало того, що вони звернули на нашу міні-колону увагу, так ще й в цей момент перед нами на дорогу вийшла жіночка. Так, там була "зебра" але вона навіть не повернула голову, що б впевнитись що їдуть автівки і почала переходити. Машина що їхала попереду - почала гальмувати і я вперше натиснув на педаль гальм сильніше і.... відчув що в мене гальмує одне праве колесо, причому, воно просто відразу блокується і шина починає пищати на всю вулицю. Щоб зупинитись, мені довелось два рази верещати шиною. І тут я був впевнений що поліція точно розвернеться і сцапає нас, проте, обійшлось на щастя. І ми без пригод доїхали до боксу де машинку будуть фарбувати.

Так як дорога до самих боксів була погана, Сітроєн підняли до рівня Джипа. А коли він приїхав на територію - почали бавитись і зробили з нього стенсуху )

Ну а поки чекали на майстра який має фарбувати, що б обговорити деталі і нюанси типу кольору і т.д - то ще й приміряли кришку на двигун від Мазди )

Ну все. Машина в маляра. Я ще буду їхати до неї купувати матеріали, і обклеювати та робити інші підготовчі роботи. 

Надіюсь на цей раз, історія як з Жигуликом не повториться, бо друге таке розчарування я не переживу .