Японка

Живемо у часи, коли не знаєш, чи виходячи з дому зможеш повернутись в домівку. Розуміння цієї ситуації ніяк не назвеш мотивуючею, проте, все ж таки вона змотивувала. Змотивувала - струшувати пилюку з проектів які просто стоять, бо цілком ймовірно, що я так і не зможу насолодитись машинками, які так довго збирав до купи в "колекцію". 

Обдумавши всі варіанти, було прийняте рішення - розпродати свій автомобільний "гарем" а залишити лише найцікаіше і поки є можливість, те що залишиться - довести до стану що б на ньому можна було  виїхати і з задоволенням проїхатись містом.

Валєрка купувався розібраним, без дна, не на ходу і з купою проблем (навіть гальма на машинці були відсутні і не просто не було рідини, а не було навіть гальмівних дисків на колесах).

Технічно, він вже ніби "Ок". Заводиться, їде, гальмує, дно на місці. Правда якщо на ньому кататись, то звісно ж "вилізуть" ще проблемки. Але питання було чи збирати салон, чи все ж таки пофарбувати Валєрку, бо він вже доволі потасканий долею. 

І в принципі, можна було б і так їздити.... але.... було прийняте рішення : "псіханути".

Ось так він виглядав сьогодні вранці:

Щоб везти його фарбуватись, потрібно максимально розібрати. Хром вже майже весь знятий з нього, справа за бамперами, двірниками і т.д.

Почав з заднього бапера. Виявилось, що він знімається разом з підсилювачем і тримається на шести болтах. І звісно ці болти довгі і на них постійно летіла грязюка, пилюка, дощ і звісно, це не найкращим чином на них впливало, тому крутити довелось доволі довго. Під час зйому наївся "ВДешки" і грязюки.

Проте, як виявилось, задній бампер то квіточки. Бо передній зняти набагато важче. Адже крім підсилювача, він ще кріпився  і з крилами і підкрилками і решіткою і переднім телевізором.... І звісно доступу до цього всього обмаль. Добре, що знімав його вже не сам і можна було скористатись підйомником, тому , не прийшлось лежати на холодному бетоні як з заднім бампером )

У вас напевно виникло питання : "А до чого тут Японія?"

Річ в тім, що коли знялись бампери, я не міг викинути з голови думку, що машина максимально стала схожа на японську тачку. Ну от прямо якась "Сильвія" чи "Корола".

Я ходив і заглядався на неї з усіх сторін. Ну от мордаха без бамперу -ну чисто японська машинка, нічого не можу з цим вдіяти )

І в принципі на цьому розбір мав завершитись,бо машинку везти аж на протилежний бік міста. Проте, я згадав що в товариша є лафета, тому вирішено було розбирати машинку повністю. Знімати фари, дзеркала і все підряд (бо ж нащо воно якщо машина буде їхати на евакуаторі?) . Звісно, я дзвонив товаришу, щоб впевнитись що він точно завезе але був впевнений що він погодиться. Проте, коли він нарешті взяв слухавку, то ....зморозився перевезти машину. Але... вона вже була розібрана :)) 

Ну нічого, доїдемо якось і так) Їхати всього-навсього на протилежний кінець міста )

Ну ось і все.  Майстер готовий прийняти машинку в суботу, тоді вона до нього і поїде (звісно, перед тим ще її намиємо).

Якщо Вас зацікавила історія машинки, то відео про нашу з нею долю є на Ютуб: