Подорож на моря з пригодами

2020 року, як завжди, підігнавши на початку серпня робочі справи, вирішили сім'єю провести відпустку на Азовському морі, обравши цього разу селище Стрілкове Генічеського району Херсонської області.

Ввечері перед виїздом заправив авто газом до повного:

А також трохи накапав бензину (майже 15 л) про всяк випадок:

Чого так - вже не скажу, не пам'ятаю...

Спакувавши багажник та простір під ногами задніх пасажирів (завжди так роблю, щоб діти в дорозі могли лягти та поспати) манатками, виїхали десь о 4-й ранку:?

Десь близько 6-ї ранку заїхали в Кропивницький. У відлунні від стін будівель звернув увагу на підвищений рівень шуму, який створював автомобіль під час руху... Треба зауважити, що ще перед подорожжю я почав чути сторонні звуки від резонатора, але, зважаючи на те, що вже двічі його підварював, то вирішив докатати його у відпустці, після чого замінити. Але резонатор вирішив інакше, тому як тільки ми виїхали з Кропивницького в напрямку Миколаєва, під час з'їзду з новопрокладеної ділянки траси на стару (трохи тряхнуло машину), почули ми голосний гуркіт двигуна... М-дя, приїхали... 

6-а ранку, ранок понеділка, все ще зачинено... Що робити? З'їхавши наузбіччя заглушив авто та вийшли з дружиною перекурити це діло (хоч я вже три роки як кинув на той момент). Вирішили повернутися в Кропивницький, може знайдемо цілодобовий сервіс. Сіли в машину, заводити... а стартер, зараза, тупо клацає і не крутить... Ну, думаю, джек-пот... :-(

Поривши гугля, зрозуміли, шо з сервісом нам не пощастило, трохи проштовхнувши авто на 4-й передачі, вдалося завести двигун. Посунули потроху в місто, намагаючись не дуже газувати, щоб не перебудити всіх навкруги.

Доплентались таким чином до першого зустрічного шиномонтажу. Поки я розвантажував багажник, щоб дістатися домкрата та ключів, дружина погулявши навколо шиномонтажу, знайшла пружинне кільце від зламаного колісного ковпака, яке я, піднявши домкратом одну сторону машини, пристосував в якості підвісу для обірваної ділянки приймальної труби:

Закріпивши таким чином приймальну трубу, поїхали далі... Весело було:

Добре, що в лачетті-клубі в ТГ був створений документик, в якому були телефони учасників, який я, про всяк випадок, зберіг на телефноі - як відчував!

Десь, близько 8-ї ранку зателефонуквав одному з учасників з Миколаєва та пропросив порекомендувати СТО для ремонту. Далі подзвонив тим хлопцям та зорієнтував по часу прибуття в Миколаїв, сказав, що зламалося та попросив, щоб на той час, коли приїду (а це десь 10:00-10:30), щоб новий резонатор та прокладки вже були в наявності...

Десь в означений період я був на місці:

Трохи довелось зачекати, доки закінчать попереднє авто:

Тут знов стартер трохи робив мізки, але штовхання на передачі допомагало. Заїхав на підйомник, хлопці підтвердили, шо треба міняти резонатор, і тільки зараз  (!) "відправили гінця" за резонатором! Блін, просив же, як людей... Мабуть, стреманулися встряти на покупку резонатора, а клієнт не прихав би... 

Поки чекали новий резонатор, зняли старий:

Десь за годину новий резонатор був на СТО, хлопці досить швидко встановили його на місце:

Розрахувавшись з хлопцями, вирушили далі. Дорогою ще пару разів дозаправлявся газом, бо шось якось він закінчувався швидко:

Десь близько 17-ї години ми, нарешті, дісталися Стрілкового:

Дівчата вже настільки пищали, побачивши море, що ми одразу поїхали на берег купатися та відпочивати:

А через пару годин вже рушили шукати житло.

Знайшли його в парі сотень метрів від узбережжя за адекватні 700 грн за добу у приватному пансіонаті. 4-місний номер з зручностями (кондиціонер, телек, душ, туалет). Кухня, звичайно, загальна, але чиста та комфортна. Двір чистий та охайний, парковка також на території пансіонату.

Нашвидкоруч приготували вечерю та трохи відзначили цей день подорожі та пригод:

Відстань від дому, пройдена за день:

Далі були 10 днів відпочинку від проблем та турбот, подорожей та моря... Ех, наче спогади з іншого життя...