Тінен, Аахен та ще кілька замків

В попередньому дописі я описав свій доїзд до місця призначення. Наступного дня я попрацював 8 годин на клієнтській фірмі, повернувся до готелю, повечеряв, глянув на годинник, а воно то тільки трохи по 6й, нумо далі досліджувати замки та фортеці навколо.

Найперше я натрапив на замок Аттенроде. А замком він став відносно недавно, бо з 15го ст. тут була ферма, а лише 1890-х рр., коли її придбав барон Карел де Турк де Керсбек, П-подібна ферма стала замком. Цей замок був побудований в стилі неоренесансу з архітектурою з цегли з прошарками пісковика. У 1909 році було додано ще одне службове крило, а в 1910 році була добудована центральна велика вежа:

Через 12 км я вже був біля іншого замку. Замок Клербек утворився на основі маєтку, що у 1795 році він став власністю родини Де Троостемберг. Саме вони зробили із зіміського будинку справжній замок з англійським пейзажним парком навколо нього. У 1907 році замок був реконструйований за проектом Тео Ван Дормаеля у співпраці з художником-декоратором Оскаром Алгоетом і майстернею скульптора Ван Уйтванка.

За 2 км від нього на мене вже чекав замок Хорст. Перша згадка про нього датується 13м ст., а з початку 2020 року він знаходиться на реставрації. Спочатку розрили фундаменти замку, зняли шпиль на реставрацію. В 23му почався ремонт в’їзних воріт і мосту, фасадів, каплиці, сходової клітки та набережної стіни, що має завершитися на початку 2026 року. Ремонт оцінено в 11,4 мільйона євро, при чому сюди входить реставрація інтер’єрів в стилі ренесанса.

Власне наступним був палац Аренберг, який, як я взнав на вже на місці, я відвідав ще минулої подорожі Бельгією *іспанський сором*. Справа в тому, що я зазвичай при плануванні покладаюся на гуглокарти, і якщо вони кажуть, що я це не бачив, то я туди їду, бо втримати в пам'яті всі замки-палаци-фортеці я просто не в силах. Ото, наприклад, половину замків з попереднього мого допису він не запам'ятав, довелося по фото встановлювати назви, а він вже підтягнув правильний час мого перебування в них і на денному маршруті з'явилися дійсно всі відвідані мною замки. Я зрозумів, що треба міняти свій підхід у роботі з картами і оперативніше правити свій маршрут, щоб невимушено не повторюватися в цій гущині історичних споруд. Отже їдемо далі 10 км і тепер в нас замок Мауріценів:

16 серпня 1914 року, на початку Першої світової війни, замок було спалено. У 1916 році Едуард Де Мауріссенс побудував нинішній замок за проектом архітектора Кретьєна Верара в еклектичному стилі. У 1949 році замок разом з парком були продані Левенському католицькому університету. Спочатку там був санаторій, а пізніше організували навчальний центр. Через 7 км я вже стояв біля замку Квабек:

Перші згадки про замок походять з 14го ст. Основа теперішнього замку базується на будівлі 1718 року, потім він був кілька разів перебудований у 19 ст. та еклектично реконструйований після 1922 року.  У 1980 році він перейшов в руки муніципальної ради Бутерсема і з тих пір функціонує як ратуша. За замком росте величезний, красиво розвинений багатостовбурний платан. З окружністю стовбура приблизно 10 м це одне з найтовстіших дерев у Фландрії. Потім по маршруту я потрапив на замок ван Мельдерт, який я вже відвідав минулої подорожі Бельгією *іспанський сором вдруге*. Злюся сам на себе і їду далі до замку Оорбек:

Замок Оорбек, розташований у затишному парку площею 6 га з мальовничим ставком і під’їзною алеєю з лип, що робить його одним із найчудовіших місць у цьому районі. Головний корпус був зведений у 1643 році згідно з різьбленою датою над головним входом. Він складається з масивного квадратного блоку, який має круглі кутові вежі на трьох з чотирьох кутів. Це був останній замок на той день. Наступного дня після роботи я спочатку пошарився по супермаркетах, щоб закупитися собі і родині різними гостинцями, а ввечері пішов погуляти містом. 

Тінен або французькою Тірлемонт - місто та муніципалітет у провінції Фламандський Брабант у Бельгії  Муніципалітет має близько 36 тис. жителів, а його загальна площа становить приблизно 71,77 км2. Якихось особливих туристичних атракцій тут немає, просто красиве старе європейське місто. Можна відмітити хіба що кілька прикладів сакральної культури. Наприклад, церква "Святої Марії біля ставка" збудована у 1297 році, а у 1357 році була перебудована в готичному стилі. Вежа має висоту 70 метрів, тому її видно здалеку. 

Церква св. Германа веде свою історію від 1323 року. ЇЇ зведено на "телячому ринку" - найстарішій ринковій площі міста. Архітектурний стиль частково романський і частково готичний.

Руїни монастирського костелу височіють поряд з ядром старого міста. Ранньоготичної братська церква почала будуватися аж у 1245 році, а високий готичний хор і бічні каплиці були додані в 14 ст. Після Льєжа Тінен вважається другим бегінажем, заснованим на території сучасної Бельгії. Двір Тінен вважався надзвичайно багатим у середні віки, і розміри руїн церкви свідчать про це й сьогодні. У 1944 році костел сильно постраждав від бомбардування, а остаточно спустошила його руйнівна пожежа 1976 року.

На день від'їзду великої програми не було заплановано, адже ввечері я вже мав бути на черговому курсі підвищення пожежної кваліфікації (курс для носіння кисневого балона), а дорога довга і неблизька. Тому наснідавшись я вирушив на Аахен, але по маршруту дуже гарно лежав замок Ейнебург, чим я і скористався. 

Ейнебург є одним із небагатьох замків на вершині пагорба в старому герцогстві Лімбург , який був побудований на пагорбі, тоді як більшість замків були побудовані на рівнині й оточені ровами. Вперше Ейнебург згадується в 1260 році. У той час замок належав лицарській родині Ейнеберге. За своє життя замок змінив безліч власників. З 2022го року його викупила німецькомовна громада Бельгії. З 2011го він перебуває на реставрації і вхід на його територію заборонений.

Через 10 км я вже був в Аахені - велике німецьке місто на кордоні з Бельгією та Нідерландами. Відоме з I століття як римське поселення Акве-Грані з цілющими джерелами. Наприкінці 8го до початку 9го століть - головна резиденція Карла Великого. До XVI століття був місцем коронації німецьких королів. В самому місті зустріли мене спочатку Марширувальні ворота, що датуються 1257 роком і є одними з найбільших збережених міських воріт у Західній Європі.

А далі я тупо заїхав у центр і загнав авто в підземний паркінг, щоб не витрачати час на пошуки якихось халявних місць. Що цікавого тут є? По-перше, це Ааахенський собор - (катедральний імперський собор, що є об'єктом світової культурної спадщини ЮНЕСКО з 1978 року). Цей собор складається з декількох будівель, збудованих в періоди від Раннього середньовіччя до сучасності. Архітектурний комплекс, що поєднує стилі різних періодів будови християнських соборів.

Прототипами Аахенського собору були східно-римські церкви. Найдавніша і найцінніша частина будівлі є каплиця Карла Великого (796–806) — споруда у формі восьмикутника заввишки 31 метр та діаметром близько 32 метри. Від 936 до 1531 року (595 років) каплиця була місцем коронації для тридцяти одного німецького короля і дванадцяти королев. 

У центрі купола — люстра на довгому ланцюжку, близько чотирьох метрів над землею, діаметром чотири метри, відома як люстра Барбаросса (1165—1170). Це творіння було пожертвою імператора Фрідріха Барбаросу та його дружини Беатріче. Сорок вісім свічок люстри запалюються для урочистостей Церкви.

Золотистий вівтар, ймовірно, був створений близько 1020 року у Фульді. Він складається з сімнадцяти окремих золотих панелей. Перші п'ять рельєфів, ймовірно, створені майстрами в Рейнській області і відрізняються разюче радісною розповіддю. Ймовірно, зроблені на пожертви імператора Отто III. Решта панелей, разом з центральною групою Христа, Марії і Михайла, черпають мотиви з Візантії і пізніх Каролінгів, ймовірно створені на кошти Генрі II.

Готична ратуша Аахена , поряд із собором, є найяскравішою будівлею в історичному центрі міста Аахен. Її історія почалася ще в 1330 році, коли будівля була побудована на фундаменті напівзруйнованого палацу Каролінгів. Протягом століть ратуша неодноразово руйнувалася, горіла, відновлювалася і перебудовувалася в актуальному на той час стилі. Сьогодні в міській ратуші виставлені оригінальні копії імператорських регалій із Віденської світської скарбниці, які були виготовлені для виставки близько 1915 року від імені кайзера Вільгельма II . Вони вшановують 31 королівську коронацію, що відбулися в Аахені між 813 і 1531 роками.

Меморіальний фонтан Карла Великого - найстаріший фонтан в Аахені. Первісний варіант (багатокутний фонтан-чаша) встановлено в 1334 році. Перша реконструкція та розширення відбулися в 1620 році, включаючи встановлення фігури Карла Великого, яка була відлита в Дінані. У цей же ж час у зовнішній вигляд також була інтегрована шеститонна бронзова чаша діаметром 3,60м з квітковими орнаментами.

Фонтан Святого Вінсента - освячений у 1847 році і спроектований відповідно до готичного стилю прилеглого хорового залу, каплиць Анни та Матіаса Аахенського собору. Колона, побудована на квадратному плані, прикрашена з усіх чотирьох сторін статуями, розміщеними в нішах.

Ще мене зацікавив Ляльковий фонтан, що був подарований Аахенським банком і створений у 1975 році аахенським скульптором Боніфаціусом Штірнбергом. Круглий бронзовий фонтан показує різноманітні риси міста або історично важливі елементи через фігури та маски. Основна увага тут приділяється рухливості відповідних елементів фігур, що спонукає глядача до постійної їх трансформації.

Нагулявшись старим містом я рушив без зупинок (жартую, звісно, ящик місцевого пива я звісно ж зібрав на пробу в місцевому пивному супермаркеті) додому. А доки я туди-сюди мотався, Гольф розміняв 210 т. км.