Маленька історія про себе і перша зустріч з машинкою

Всім привіт, розкажу маленьку історію про свою машинку.

   Любов до Subaru в мене почалась з дитинства, після розповіді трохи старшого за віком друга-субариста. Побачивши фотографії цієї синьої красуні, я просто закохався і з тих пір "Subaru - це найкраща машина в світі". Я мріяв, що в мене колись зʼявиться імпреза. Коли я трішки підріс, мій близький знайомий покатав мене на чорному "покемоні", після цих покатушок я пообіцяв собі, що куплю собі імпрезу в будь-якому випадку.

   Я ріс, ставав розумніший, і почав розуміти, що це не така супер швидка і крута тачка. Так, в світі є дуже багато швидших, більш кращих, надійніших авто, але мрія була одна. Трошки згодом я отримав права і почав їздити. Першою в мене була дуже старенька Audi 100 c4 2.5TDI 1993року, на ній я проїздив майже 8 місяців, проблем з нею не було, грубо кажучи робив ТО і все було супер. Потім в мене зʼявився перший субарь, це був чорний Forester SG 2007року, в дууууже гарному стані без газу, з-під першого власника, який жодного дня не був на авторіа.

Він був атмосферний 2х літровий, сильно нікуди не їхав, але дарував дуже багато емоцій. З Форіка я почав розуміти, що таке Субару, і з чим його їсти. 

  Проїздивши на ньому 2 роки і накатавши відносто не малий кілометраж, почав задумуватись про перехід на щось потужніше. Шукав собі турбофорь, хотілось SG на ej255 в гарному стані - рівному моєму (Імпрезу не розглядав, вважав, що ще не готовий для покупки мрії). На жаль ці машини досить старенькі і гарних варіантів виставлених на продаж дуже мало. Одного понеділка, зайшовши на авторіа, був знайдений крутий варіант з малим пробігом. Зідзвонившись з власником отримав інформацію, що машина "їздила під дідом, тільки 1 раз в тиждень в магазин по молоко і назад". Було прийнято рішення в пʼятницю їхати на сто і оглядати машину, на що власник дав добро. Їхати дивиться її відразу не став по причині того, що роблю до пізної ночі і в темноті толком нічого не видно, але це рішення зіграло зі мною злий жарт. В четвер в обід зідзвонились, все було в силі, все круто, взяв на пʼятницю відгул, домовився з механіками, чекаю пʼятницю.... Ввечері дзвонить власник з заявою, що продав машину. Я в шоці. Засмучений приїхав додому, видохнув, сказав собі: "значить не моя".

   В цей вечір зайшов полистати авторіа, і тут вибило мені, чорний wrx wagon, в нормальному по фото стані. Захотілось поїхати подивиться, все рівно весь день вільний. Домовився з власником, домовився з другом-субаристом для більш обʼєктивної думки, їдем дивиться.

   Приїхали дивиться машину, було вже темно, але розкопавши від снігу і під фонариками виявили достатньо не поганий варіант, який більшу частину часу стояв. Після перегляду і розмови з власником, було прийнято рішення їхати на сто для детального огляду і прийняття остаточного рішення.
Ще при перегляді оголошення я в глубині душі зрозумів, що це вже моя машина, і щоб не було виявлено на сто, я був готовий її купити.

to be continued…