Поїздка рідними краями 2020

Привіт!
Вирішив перекласти невеличкий звіт із поїздки Україною в часи ковіду. Читаючи ті проблеми і заборони певні, розумію що то були "квіточки", в порівнянні з тим що маємо зараз..
Кому цікаво - можете ознайомитись із текстом та фото нижче ))



Що ж, тягнути далі нікуди, ковід розвивається, межі звужуються, а літо наближається до завершення. Нічого не залишається, як прогрівати масло в двигуні і прокататися на тиждень по батьківщині.

З бадьорим духом я вирулив з-під Києва. Проїхав 50 км до друзів, поїв, приліг відпочити ... і заснув на 3 години) Що ж, таке трапляється. Бадьорий, виспаний і ситий я вирулюю… Приблизно о 7 вечора) Хм, і таке трапляється.
Не знаю як у кого, а в мене вже в перші хвилини формуються (без особливих деталей) загальні контури моєї майбутньої подорожі. Звісно ж, спланувавши все — не буде несподіванок. Для них потрібно залишити місце) Але і без загального плану людини може не зрозуміло куди забрати. Тому план потрібен щоб був! 
Спочатку старт планувався з друзями, але через деякі причини я стартував сам, і вже в дорозі трохи вніс корективи в майбутній маршрут. Шлях пролягав у мене з Києва до Чернівців, і далі туди заїзд, власне, в гори.
Ах, перші кілометри, в голові думки рояться, чи все взяв, чи нічого не забув, і в той же час починають розсіюватися… Настає той момент, заради якого все це й заварюється… Дорога, незвіданість та передчуття…

Що ж, короткий заїзд до Чернівців, прогулянка центром та смачні обід дають заряд на наступні прохвати!

Досить гуляти містом, нам потрібні пригоди! Не дарма ж у мене цього разу м'які сумки є)
Досить різко та несподівано дорога починає закінчуватися, попереду гори та перший перевал. Який він красивий. Особливо на карті! Ну, подивіться!

IMG-2236.png

Вже тут я відчув великі переваги своїх нових плюшок на байку, а саме проставок під кермо по 35 мм та грузиків керма!

Зупинка попити водички і виявити, що PowerBank, який заряджався і спокійно лежав за приборною панеллю - загублений.

Після перевалу і кількох сіл шлях проходив  щільно до Руминського кордону прямо на гору Томнатик, а саме на РЛС Памір.
Сказати що підйом дуже важкий я не можу. Але все ж таки, напевно, буде не під силу абсолютно всім райдерам і особливо всім типам мотоциклів. Особливо якщо у дорозі застане дощ. Спускатися не логічно, доводиться брати штурмом гору, як мені довелося вчинити. Дощ справді ускладнює це завдання.
Але піднявшись на вершину, на переможця чекає прекрасний пейзаж і дуже велике бажання поставити намет і зустріти тут світанок.

2-D911-B11-91-A2-41-A8-82-AC-A125407-EE635.jpg

IMG-2292.jpg

IMG-2297.jpg

Живності тут вистачає.

IMG-2260.jpg

0-C503264-223-B-487-C-8-D7-D-C417-EF9-F6679.jpg

Всі ж ми знаємо, що людина не сильно  вчиться навіть на власних помилках, так?) Точно в те ж місце я поклав телефон (для зарядки на пряму, тому що банку вже згубив) при спуску з гори. Пару разів згубивтелефон, і розумів це завдяки тому, що в шоломі переставала грати музика через гарнітуру від телефону. Тут гарнітура не просто давала драйв для швидкого спуску, а й окупила себе кілька разів.

Далі було ухвалено рішення їхати на Закарпаття.

Можна сміливо сказати, що подорож проходила західною Європою.

Що ж, далі було повноцінних два дні цивільного життя в Ужгороді, з відвідуванням усіляких пам'яток, зустрічі з другом та висушування речей з дороги, де мене поливало пів дороги.

Зворотний шлях пролягав через Берегове, а далі через Угорські села. Цікавий факт, що більшість людей не вміють і не розуміють української мови. Але села багаті на зовнішній вигляд, з гарним асфальтом, доглянутими двориками та безліччю історичних винних льохів.
Так само був заїзд на діючу копальню золотої руди. Звідки мене дуже швидко охорона попросила поїхати.

Не знаю історії цієї церкви, але вітрова ерозія робить свою справу.

IMG-2348.jpg

Далі шлях йшов через Хуст. Виникло бажання знайти кав'ярню. А їх немає та немає. Якоїсь миті помітивши краєм ока по інший бік від мене кав'ярню, я вирішив розвернутися і заїхати. Яким же був подив і мій і власника цього закладу, коли ми зустрілися. Виявилося він спостерігав мою подорож з групи у Viber мотомандрівників. Далі повноцінний обід, приготовлений дружиною Романа, загальні теми та настрій на весь день. Також за його порадою відвідав Хустський замок, який знаходиться на горі, але легко береться штурмом на байку. Я був дуже радий такій зустрічі, світ тісний!
У чудовому настрої я приїхав до Ворохти, де вже чекали друзі, з якими планувався спільний старт. Я радий, що наші шляхи перетнулися!
Наступного ранку ми вирушимо в піший похід на два дні на водоспад Гук, а також на полонину та гору з однойменною назвою Хом'як.

IMG-2367.jpg

IMG-2372.jpg

IMG-2376.jpg

Після походу на мене чекав заїзд у Верховину ще на одну добу і теж у компанію друзів. Цивільне життя у колибі з кальяном не може не тішити після таких прохватів.
Потім чекав шлях додому, з ночівлею у Кам'янці-Подільському замку.

Так, ситуація внесла корективи і більшість мотоциклістів охочих їхати за кордон відмовилися від своїх планів. Але, з'явився хороший привід краще познайомитися кожному зі своєю батьківщиною!

Сухі факти:
2250 км загального пробігу
Витрата 2,64 л/100км
9 днів

Ах да! Не забудьте після приїзду вимити мотор зубною щіткою. 6 років таке роблю і не втомлююся.

Любіть свої мотоцикли!