Осінні Карпати ( пост з запізненням на пів року)

Доброго всім дня. Зараз нажаль вільного часу випадає дуже мало, тому одразу писати про все, що відбувається можливості немає.

В кінці жовтня мені потрібно було терміново у справах відвідати Ужгород, ну і звісно вирішив разом з цим подивитись як виглядають Карпати восени, звісно взяв з собою дружину.

Маршрут обрав стандартний Харків => Київ => Львів => Ужгород.

З Харкова виїхали дуже рано, як тільки закінчилась комендантська година.

До Львову доїхали чудово, без пригод, дорога в жовтні ще теж була нормальна, асфальт ще не зійшов разом зі снігом.

Потім нас чекала пробка на Лвівській окружній, тому, нажаль гори побачити не вдалось, за вікном вже було темно коли їхали по гірській місцевості.

А ось, що вдалось побачити, а точніше відчути так це пара камінюк вилетівших з під вантажівки, які влупили з такою силою, що мені здалося пробʼють авто наскрізь. Нажаль поїздка вийшла не без наслідків.

Дуже не приємно, що трапляються такі ситуації, але від них ніяк не застрахуєшся.

Доїхавши до Ужгорода заїхали в завчасно заброньоване житло та лягли спати. Дивитись місто вже було пізно, та і настрій через ці «прильоти» по машині був зіпсований.

Зранку зробили всі справи та вирішили поїхати подивитись Ужгородський замок.

Після цього перекусили та вирушили до Коломиї, щоб побачитись з друзями які там живуть.

Їхали по маршруту Ужгород => Мукачево => Нижні ворота => Долина => Івано Франківськ => Коломия.

Маршрут обирав так, щоб їхати як можна більше по мальвничим гірським дорогам, тим більше, що восени в Карпатах я ще не бував.

По дорозі дуже багато зупинялись, щоб помилуватися краєвидами та зробити красивих фотографій.

Приїхали в Коломию вже ближче до вечора, зустрілися з друзями, припаркували гольфа та пішли гуляти.

Наступного дня вирішили поїхати подивитись щось з того, що знайшли ввечері в інтернеті.

Оглядовий майданчик в селищі Монастирок Тернопільської області.

Також відвідали так званий «Український Єрусалим» в селищі Зварниця.

Ввечері приїхали до друзів додому та раненько лягли відпочивати, завтра чекала не близька дорога додому в Харків.

Всім дякую за увагу.